Стольненське споживче товариство урочисто відзначило своє перше століття. З такої нагоди відбулося урочисте зібрання, на якому говорили про здобутки, згадували історію, шанували ветеранів.
Гості прибули на свято не з порожніми руками, несли і подарунки, і грамоти, і букети, і багато квітів у вазонах. Один із найсолідніших подарунків – новенький комп’ютер із веб-камерою.
Нинішніх працівників Стольненського споживчого товариства та його ветеранів вітали голова райдержадміністрації Анатолій Соломко, його перший заступник Володимир Василенко, голова облспоживспілки Анатолій Мірошниченко, голова райспоживспілки Олексій Пономаренко та інші поважні гості.
З піснями та віршами виступили учні місцевої школи. Галина Ковбаса з Городища, котра близько 30 років пропрацювала продавцем, подарувала гостям вітальну пісню. Ольга Приходько зі Стольного також заспівала, Микола Семироз сказав щирі слова.
Голова товариства Галина Кравченко розповіла, як протягом цілого сторіччя розвивалася та працювала їхня організація.
Сільське споживче товариство почало свою діяльність у Стольному у далекому 1913 році. Займалося воно торгівлею, заготівлею, побутовими послугами. Діяла тут і швейна майстерня. І хоча усіх точних відомостей про діяльність кооперативу у довоєнний час відновити не вдалося, проте згадала Галина Павлівна про кожного голову правління, головбуха споживчого товариства від 1946 року.
До речі, була на святі й ветеран праці Ніна Павлівна Шлейко, котра віддала роботі у товаристві більше 46 років, 28 років працювала головним бухгалтером. Були також ветерани Віра Бойко та Раїса Присівок із колишнім колективом гастроному.
– У 1978 році до Стольненського сільпо було приєднане Синявське, – розповіла Галина Кравченко. – До нас прийшли грамотні, працьовиті люди Галина Ковбаса, Раїса Шакал, Марія Ткаченко. І ми дійсно стали справжньою єдиною сім’єю. Уміли не тільки гарно працювати, але і відпочивати. Ми пережили не одну кризу. Пам’ятаю, як виїжджали відкритими машинами на базари, як із сьомої ранку обслуговували селян у полі, на тваринницьких дільницях. А пам’ятаєте поїздки за товаром у Білорусію, Київ? Скільки вашими руками, шановні ветерани, перенесено та вивантажено товарів!
У заключному слові Галина Павлівна щиро подякувала усім колегам за співпрацю, розуміння, підтримку.
