kurМихайло Курдюк народився 26 грудня 1931 року в Стольному. В цьому селі закінчив 7 класів, потім 2 роки навчався в Березному, а 10-й клас закінчив у Дніпропетровську. Затим вступив до Української сільськогосподарської академії в м. Київ. Отримавши фах інженера лісового господарства. За розподілом потрапив у Сибір, де займався лісовпорядкуванням в Омській області та Красноярському краї. Пізніше займався науковою роботою з дендрології в Каразинському саду на Харківщині. Там захистив дисертацію кандидата сільськогосподарських наук і видав першу книжку «Дерева і чагарники Харківщини». Після цього працював в знаменитому дендропарку «Олександрія» в Білій Церкві, всесвітньо відомій Асканії-Новій на Херсонщині та дендрозаповіднику «Тростянець», що в Ічнянському районі на Чернігівщині.

Нині Михайло Григорович дійсний член Української міжнародної академії оригінальних ідей, доцент Чернігівського інституту імені Героїв

Крут, член Національної спілки журналістів України, автор більше 120 наукових праць, понад 500 науково-популярних публікацій у різних періодичних виданнях та 20 книг і брошур. Проживає в Тростянці.

26 лютого цього року Михайла Курдюка прийнято в члени Національної спілки письменників України.

Його невичерпній енергії, що так і б’є життєдайним джерелом, цілеспрямованості, настирливості і рішучості у досягненні поставленої мети може позаздрити кожен. А між тим, Михайлу Григоровичу вже пішов 82-й рік. Та хіба може вік визначати чи якось обмежувати захоплення людини, або керувати її діями, коли вона прагне будь-що в найкоротші строки їх реалізувати.

За своє життя завдяки наполегливій і плідній праці на всіх посадах, куди закидала доля майбутнього письменника, йому вдалося реалізувати немало чудових проектів, які і в наші дні не втрачають своєї актуальності.

Як приклад перетворення одного з таких проектів з ідеї в реальність, можна привести період роботи Михайла Курдюка в Державному біосферному заповіднику «Асканія-Нова». Саме в той час тодішньою владою було прийняте рішення про розширення існуючого вже на 28 гектарах ботанічного саду до нових розмірів. І от молодий науковець-дендролог з великим ентузіазмом взявся за цю справу.

Шість років тривали роботи аж поки в таврійському степу не з’явився новий зелений оазис – ландшафтний дендрологічний парк на площі 100 гектарів з великою водоймою, що дістала назву в честь виконавця проекту – річка Курдючка. Тож уже тільки за відродження, примноження та збереження заповідного фонду в «Асканія-Нова» він назавжди вписав своє ім’я в історію розвитку заповідної справи в Україні.

А скільки було потому Михайлом Григоровичем докладено зусиль по відбудові інших визначних пам’яток садово-паркової архітектури загальнодержавного значення, відтворенню старовинних парків і скверів місцевого підпорядкування та створено нових ландшафтно-архітектурних композицій з дерев і чагарників в різних регіонах України.

Взагалі, коли говорити про його досить впевнені і широкі кроки по землі, то слід зазначити, що поряд із основною діяльністю науковця і практика він вдало проявив свої здібності як журналіст і публіцист за покликанням.

У свій час старший науковий співробітник Михайло Курдюк був відповідальним редактором п’яти збірників наукових праць екологічного та природоохоронного спрямування, видрукував багато науково-публіцистичних статей на тему гармонійного співіснування людини з природою, підтримання своєрідного балансу між ними в республіканських тематичних журналах та шпальтах газет. Вони завжди знаходили схвальні відгуки у багатьох небайдужих читачів.

З роками відсвіт часу про бачене й пережите патріотом і людиною з активною життєвою позицією знайшов своє відображення на сторінках таких його книг як «Ліс – наше багатство, краса і здоров’я» (2004 р.), «Екологія буття» (2008 р.), «Подорож у дивокрай» (2010 р.), «Полиновий світ» (2011 р.), «Чарівний край» і «Ліхтенштейн зблизька» (2012 р.). Bсі вони – це насамперед філософські роздуми про місце і покликання людини в складному планетарному світі.

Стурбованість автора нинішнім становищем духовного здоров’я нації, способом життя та харчуванням співвітчизників проходять червоним рядком через його твори «Благодатна лоза» і «П’янкі напої» (2007 р.), «Розумне харчування» («2011 р.). Зібрані автором цікаві факти про рослини, їх вплив на здоров’я людей, а також секрети правильного харчування наших пращурів, здається, можуть слугувати не тільки лікарям чи травникам, а й бути надзвичайно корисними багатьом пересічним людям.

Михайло Григорович, хоч доля його часто і закидала в далекі краї, ніколи не забував і не забуває нині про свою малу батьківщину, отчий поріг, де зростав у великій селянській родині з поміж п’яти братів. Саме тоді ще в ранній юності вперше відчув такий приємний і неповторний солодкий смак плодів з дідового та батькового саду. Він залишився з ним назавжди.

Може, тому з такою любов’ю і народились теплі і щирі рядки про рідне Стольне, його левади, сади, сторінки про втрачену назавжди садівничу славу. Автор у багатьох своїх публікаціях з гнівом пише про місцевих губителів природи, які спочатку відвернулись від садівничої галузі, яка давала мільйонні прибутки колишньому колгоспу «Праця», а згодом його повністю загубили, як і чудовий графський парк.

У своїх творах він привертає увагу односельців до призабутих топонімічних сільських назв – «Графська річка», «Крамарівщина», «Прорізь», «Пиндя», «Щимель» та ін.

Не може він байдуже пройти мимо недбальства, кричущої безгосподарності, коли йдеться про ставлення до природних ресурсів, охорони навколишнього середовища – справжнього намиста Полісся. Тоді час від часу і з’являються змістовні глибокі матеріали в місцевих періодичних засобах масової інформації.

Одним словом, наш земляк давно заслужив своєю невтомною працею на літературній ниві бути у когорті членів «красного письменства», серед знаних літераторів.

Тож благодатна стольненська земля, яка дала дорогу в життя багатьом знаним у суспільстві людям, сердечно вітає ще одного свого славного сина з визнанням.

Хай і надалі йому здоровиться, плідно і легко пишеться, реалізуються всі його нові задуми і плани.

Юрій Ганжа, ветеран журналістики,колишній редактор обласного радіо, для “Нашого слова”.

Коментарі закриті.