13 травня представники Менської районної державної адміністрації відвідали з екскурсією Батурин, який розташований на берегах річки Сейм у Бахмацькому районі.

 

Понад три століття тому він був столицею Лівобережної України – свідком багатьох політичних інтриг, військових звитяг і трагедій. Ще 1669 р. гетьман Дем’ян Многогрішний вибрав Батурин за свою резиденцію, потім звідси правив Україною Іван Самойлович, з 1672 по 1708 рік — Іван Мазепа, а з 1750-64 роки – останній гетьман України К. Розумовський. Ось тому і називають Батурин гетьманською столицею.

Дізналися багато цікавого про:

«Цитадель фортеці» з церквою Воскресіння Господнього, що стала усипальницею для героїв Батуринської битви 1708 р., майдан Гетьманської слави зі скульптурою «Гетьмани» Молитва за Україну.

На її території – відбудовані у формах українського барокко будинок гетьмана, скарбниця та дерев’яна замкова церква. З 29-метрової висоти оглядового майданчика в’їзної фортечної вежі відкриваються прекрасні краєвиди глибокої долини річки Сейм і «Гетьманської столиці».

Поряд із цитаделлю знаходиться Воскресенська церква, яка стала усипальницею гетьмана К. Розумовського. Це одне з небагатьох поховань українських гетьманів, яке збереглося до наших днів; Кам’яний будинок Генерального судді В.Л. Кочубея (єдина споруда, що збереглася у місті з часів І. Мазепи – будинок генерального суду, який на початку XVIII ст. належав Василю Кочубею. Зараз у будинку Кочубея діє краєзнавчий музей); «Кочубеївський» парк» гармонійно поєднав природну діброву з діючою пасікою П. Прокоповича, яблуневим садом і квітучими з початку весни до кінця осені квітами; Палац останнього українського гетьмана К.Г. Розумовського, побудований в 1803 році і відреставрований через 200 років сучасними українськими меценатами.

З обох боків від нього – відбудовані флігелі, а на подвір’ї розбито пейзажний парк. У палаці створено Музей Гетьманської Слави, де представлено Гетьманську добу в Україні.


 

Сектор організаційної роботи апарату райдержадміністрації

Коментарі закриті.