Юна художниця Настя Майорова родом з Мени, зараз навчається в 5-му класі середньої школи №9 м.Ніжина. З чотирьох років відвідує Ніжинську дитячу школу мистецтв. Незважаючи на юний вік, має перемоги у обласних, всеукраїнських і міжнародних конкурсах.

Зокрема, Настя здобула Гран-прі у Міжнародному відкритому конкурсі інтернет-малюнка «Марка дружби», в якому брали участь діти з восьми країн світу. На честь цієї перемоги Укрпошта випустила конверти із зображенням малюнка юної художниці тиражем 51 000 екземплярів.

У 2013 році в Словаччині Настя здобула почесне 2 місце у міжнародному конкурсі «Сніжний Оскар».

У 2014 році – стала лауреатом Всеукраїнського проекту «Просто небилиці» у Львові. Дівчинка бере участь у міських конкурсах, благодійних акціях, проводить майстер-класи, захоплюється аква-грімом. Відвідує гуртки фітодизайну, бісероплетіння, оригамі, вчиться грати на флейті. На «відмінно» навчається у школі.

Як їй вдається все поєднувати, де черпає натхнення для своїх робіт, про що мріє найбільше, – Настя Майорова розповіла в інтерв‘ю «Світу молоді».

Бліц-опитування

Улюблений шкільний урок – математика

Улюблена книга –  “Тереодори з Васюківки”Всеволода Нестайка.

Улюблений літературний жанр – гумореска, анекдот

Улюблений вид спорту – фігурне катання

Улюблений відпочинок – перегляд мультфільмів

Хобі – шиття

– Першою твої здібності до малювання помітила мама. А як і коли ти сама зрозуміла, що маєш талант художника?

– Відколи себе пам’ятаю, завжди любила малювати. Раділа більше не новим іграшкам, а олівцям і альбомам. Канцелярські магазини і досі мої улюблені.

– Як ти обираєш теми своїх малюнків? Чи є в тебе улюблена техніка?

– Теми моїх малюнків різні, адже так багато навкруги всього дивовижного, що вражає, надихає. Завжди радію, що завдяки фарбам можу щиро ділитися своїми емоціями і враженнями. Найчастіше малюю гуашшю, а ще – гелевими ручками, олівцями. Пензлики використовую теж різної форми й товщини. Коли досягну більшої майстерності, обов’язково спробую масляні фарби й полотно. Улюблена техніка – графіка.

– У тебе вже, мабуть, багато малюнків. Де вони зберігаються? Чи є серед них улюблені, важливі для тебе?

– Більшість моїх робіт зберігається в школі мистецтв, деякі – вдома. Чимало робіт подорожують світом і за умовами конкурсу не повертаються. Тоді залишається їхнє фото на згадку. А найулюбленіші мої роботи – найперші, бо намальовані у перші роки навчання в школі мистецтв. Люблю дарувати свої малюнки і роблю це постійно.

– Розкажи про своє навчання у школі мистецтв. Ти, напевно, тут буваєш щодня, адже окрім уроків малювання, відвідуєш гуртки бісероплетіння, фітодизайну, оригамі. Взагалі, як ти встигаєш все поєднувати і ще й добре навчатися у школі?

-До школи мистецтв я  ходжу вже сьомий рік. У мене не виходить сидіти без діла –  дуже від того нудьгую. А ось займаючись на гуртках з фітодизайну, оригамі, бісероплетіння захоплююся новими ідеями. Краса, колір і форма природних матеріалів, їхні поєднання – це завжди надихає і допомагає  у малюванні. Помічати красу і особливість звичайних речей – моя пристрасть, і відтворити їх з паперу, бісеру, висушених квітів або ж за допомогою фарб і пензлика – справжня радість.

А встигаю я на всі ці заняття, бо заздалегідь планую свій день і просто дуже не люблю запізнюватися і марнувати час.

–  Яка твоя найбільша мрія? Ким ти себе бачиш у майбутньому?

– Мрію прожити своє життя недаремно. Мрію своєю творчістю додавати позитиву, підбадьорювати, спонукати людей бути добрішими один до одного. Вірю, саме для цього Господь і подарував мені цей талант. Адже ще з народження відчуваю Його руку. Ніколи спеціально не прагнула визнання, перемог, нагород. Завжди це стається неочікувано. Наприклад, коли я народилася, ніхто не сподівався, що місцева влада нагородить мене на святкуванні Дня міста як наймолодшого жителя. Батьки винесли мене на сцену, коли мені було кілька днів від народження… А нещодавно, зовсім несподівано я отримала путівку в ДНЦ «Молода гвардія» (це була нагорода міської влади за мої перемоги ). А в таборі, так само неочікувано, я посіла перше місце у Всеукраїнському конкурсі. Так і живу: тут і зараз, радію спілкуванню з рідними, друзями, зі своїми чудовими вчителями.

– Ти багато подорожуєш. Що з побаченого в Україні, інших країнах запам‘яталося найбільше?

– Дуже люблю подорожі, бо в них пізнаю щось нове, що вже назавжди лишається зі мною. Краса нашої української землі – неймовірна! Величні гори, безкрає море, неповторні заходи сонця… Тому олівець і альбом завжди зі мною.

– Ти береш участь у міських акціях. Що у твоєму розумінні – творити добро? Як у цьому допомагає талант?

– Вірю, що всі люди талановиті. Важливо, щоб кожен відшукав у собі цей Божий дар . А творити добро має кожен. Не важливо навіть, чи це буде завдяки творчості, чи просто допомога знедоленим діткам або бездомним тваринам. Головне, що тільки так ми зможемо стати справді щасливими і допомогти тим, хто цієї допомоги потребує. Я кожному цього щиро бажаю!

Цвіт Молоді