Колишній вихованець літературної студії, що працювала при Менській районній газеті, Володимир Потебня нині – знаний поет Чернігівщини.

Його остання поетична збірка «Звучання осені моєї» стала лауреатом обласного конкурсу «Краща книга року».

Володимир Потебня народився і виріс у Мені. Змалку дружив зі спортом, чотири роки навчався в Харківській спортивній школі. Але професійне життя вирішив пов’язати з медициною, тож вступив і закінчив Київський медичний університет. Працював в санепідемслужбі – спочатку в Мені, а зараз очолює її в Козельці.

Те, що в хлопця є схильність до літератури, видно було ще із шкільних творів. У Мені відвідував літературну студію при райгазеті, друкувався у поетичних добірках. Не залишив захоплення і в студентські роки, писав і вірші, і оповідання.

Першою серйозною перемогою була премія видавництва «Смолоскип» у 1997 році за добірку оповідань. У 2012 році став переможцем літературного конкурсу з нагоди 20-річчя журналу «Літературний Чернігів».

На сьогодні він – автор чотирьох книг: «Щоденник моєї душі», «Самотність», «Все, чим живу» і «Звучання осені моєї».

Четверта збірка Володимира Потебні – це пошук і розуміння поняття щастя, людського буття, навколишнього світу. Автор по-філософськи розмірковує над питаннями про сутність сьогодення. Крім поетичних творів, до неї увійшли сім прозових – невеличкі оповідання про життя і внутрішні переживання героїв, людську психологію.

«Часом його творчість схожа на гірське джерело, з якого хочеться пити і пити. А часом – на попіл перегорілої душі, коли пишеться, наче точиться біль із самого серця… В усій творчості домінують осінні мотиви. Фарби різні: від теплого золота до сірого холоду. Така палітра – не лише душевний стан поета, а й те,

що відбувається в суспільстві, світі». Так написала у передмові до книги «Звучання осені моєї» відома українська письменниця Валентина Мастєрова. До речі – керівник колишньої літературної студії, одна з «літературних» наставників нашого поета-земляка.

Володимир Потебня також співпрацює з композитором із Тернопільщини Володимиром Сірим, який поклав на музику уже шість його віршів, зокрема, «Мамина хата», «Так би і жити», «Танець». Вже є й відеокліпи цих пісень.

Володимир Потебня на Козелеччині – шанована людина, неодноразово обирався депутатом районної ради. Поява книги – це завжди величезна радість як для автора, так і для його читачів.

У Козелецькій районній бібліотеці презентація нової збірки «Звучання осені моєї» стала справжнім літературним святом. Віриться, що колись і менські любителі поетичного слова зможуть поспілкуватися з земляком, доторкнутися до його поетичної струни. Тим більше, що Володимир Петрович частий гість на Менщині, бо тут ще живе його мама.

У МАМИ В ГОСТЯХ
У мами вдома – тиша й благодать,
Літа отут життя мого молодші.
Якби ж іще могли не помічать
Важку ходу матусі мої очі.
Її журбу, що в’їлася у зморшки
І проростає без кінця углиб,
А кожна радість –
лиш у мить завдовжки,
Та вже така, як зачерствілий хліб.
Якби ж іще могли не помічать,
Наскільки осінь ранньою буває.
А так у мами нині благодать…
З передчуттям зникаючого раю.
12.05.15.