Макошинські пожежники мають комплект одягу і каски з Англії
Макошинський пожежник Іван Назаренко.

Пожежно-сторожова охорона (ПСО) у Макошине раніше утримувалася коштом місцевого колгоспу. Коли ж фінанси сільгосппідприємства затріщали по швах, ПСО не сила стало утримувати.

– У 2005 році селищна рада і служба зайнятості уклали угоду на два роки на створення дотаційних робочих місць, – розповідає селищний голова Валерій Кравцов. – Вирішено було відновити роботу ПСО і саме там відкрити дотаційні робочі місця. Шістьом чоловікам випала нагода працевлаштуватися.

За перший рік роботи пожежники отримували заробітну плату від держави. А за другий мала виплачувати установа, яка створила дотаційні робочі місця.

– Як відомо, бюджет селищної ради дефіцитний, коштів на оплату за виконану роботу працівникам пожежно-сторожової охорони не було, тому ми звернулися до населення, аби здали по десять гривень на утримання ПСО, – розказує очільник територіальної громади. – І ось нині, уже третій рік, пожежно-сторожова охорона є окремим підрозділом, фінансується з бюджету селищної ради. Правда, довелося скоротити штат пожежних – замість шести стало четверо.

Колектив, як стверджує Валерій Михайлович, надійний. Іван Назаренко, Анатолій Павлюк, Олександр Підлипський та Олексій Сушко пройшли теоретичні і практичні навчання у Менській пожежній частині.

Волонтери з Великої Британії, перебуваючи у Макошине у рамках співпраці з благодійною організацією «Нащадки Аррати», подарували пожежним обмундирування, передали каски. Усього працівники ПСО мають шість комплектів спецобмундирування.

– Маємо одну пожежну машину, яка давно проситься на капремонт. І пожежне обладнання варто поновити, – каже селищний очільник. – Співпрацюємо із сусіднім Жовтневим. Торік це село передало нам 50 тисяч гривень на утримання пожежно-сторожової охорони, стільки ж передано коштів і нинішнього року. Усього ж на рік необхідно 100 тисяч.

Цього року макошинські пожежники на початковій стадії загорання ліквідували три пожежі. Обійшлися без підмоги менських вогнеборців.

– Було й таке, що районні пожежники вертали з півдороги назад, бо самі справилися з «червоним півнем», – інформує Валерій Кравцов. – Я казав і буду казати: нехай наші пожежники краще сплять, аніж ризикують життям.

А вони не дрімають. Заготовляють дрова на зиму для опалення приміщення ПСО, беруть активну участь у роботах по благоустрою селища, ніколи не відмовляються на прохання десь щось допомогти, підсобити.

– Маю заповітну мрію, – каже селищний голова, – аби на базі нашої ПСО утворити спеціальний округ з ліквідації пожеж у сусідніх селах – Слобідці, Куковичах, Жовтневому, звичайно ж, Макошине. Тільки треба інший пожежний автомобіль. Кадри маємо, як я казав, надійні, професійні, відповідальні.

Коментарі закриті.