Насправді мову варто вести про два, діаметрально протилежні майстер-класи, від Мурованого і від Примакова.

Але про все по порядку.

З Примаковим була домовленість про інтерв’ю з попереднього дня. Незважаючи на це він побоявся спілкуватися під відеозапис і втік. Мурованого без попередження зустрічаю на вулиці і… він спілкується.

З приводу необхідності включення опалення в дитячих садках.

Примакова діти жодним чином не хвилюють, йому важливо перекласти вину на когось. Не холод в дитячих садках, а звинувачення його в тому холоді доводить Примакова до істерики. Нецензурна лайка, звинувачення Щукіна, удар журналіста дверями, погрози – використовується весь арсенал ницої поведінки. І жодного зусилля вирішити проблему.

Мурований тихо, спокійно, в робочому порядку вирішив проблему. Можливо не 100%, але вирішив. Майстер-клас ділової поведінки для Примакова? Звісно. І не тільки від Мурованого. Поведінка Оксани Півень також абсолютно адекватна і ділова. Замість ображатися на весь світ і всіх ображати, вона йде до адміністрації шукаючи можливість спільного вирішення проблеми. Це не приниження, це приклад загальноприйнятої практики ділової взаємодії і співробітництва заради вирішення проблеми.

Але не все так просто і однозначно.

Справа в психологічній і світоглядній орієнтованості людей, велика частина яких є убогою в своїх прагненнях і зусиллях по покращенню життя. На жаль, суспільний психологічний мазохізм ніхто не відмінив. Багатьом потрібне не реальне покращення стану справ, а можливість поскаржитися на своє життя і знайти когось винного у власних негараздах. Так було століття тому, коли шарикови фізично винищили тих, хто своїм розумом та працелюбністю створював добробут для загалу.

Для тих, хто орієнтований на найгірше, на довічні страждання українського народу, хто нічого робити для покращення і не може, і не хоче, для тих, хто орієнтований не на розвиток а на боротьбу проти всіх і вся, для них Примаков є уособленням їх суті. Нічого не вміє робити для покращення, з усіма конфліктує, окрім свого партійного керівництва, котре боготворить, нервує, лається, намагається затіяти бійку, ну чим не Ленін сьогодні? І оті, кого радянська влада випестувала в якості “ніхто й ніщо, котре має стати всім”, приходять від нього в захоплення! Він же свій, рідний, такий же страждалець як і вони!

Сторіччя тому комуністи продемонстрували майстер-клас руйнації всьому розумному, творчому і працьовитому. На минулих виборах Примаков з Гайдукевичем продемонстрували майстер-клас Стальніченку і Щукіну. Сьогодні Примаков демонструє майстер-клас використання руйнівних засобів всім нам. Невже знову поведемося?

Перегляньте відео спілкування з Мурованим, згадайте спілкування з Примаковим, подумайте чому пройшовший трагедію війни з російським фашизмом Сергій Мурований поводить себе ввічливо, врівноважено і конструктивно, а той, хто воював тільки з бухгалтерами в якості ревізора КРУ, демонструє істерики на рівному місці? Прошу кожного визначитися, чого він хоче, що прагне залишити своїм дітям: розвиток і добробут, чи істерики, взаємне протистояння, руйнацію і вічну насолоду стражданнями?

Прошу до перегляду:

 

Напишіть відгук