<img class="size-full wp-image-15295 alignleft" title="<SAMSUNG DIGITAL CAMERA>"

buy cheap src=”http://nslovo.com/wp-content/uploads/2012/12/inva.jpg” alt=”” width=”320″ height=”286″ />Дивлячись, як вулицею їде візочник, мимохіть проймаємося співчуттям до інваліда. Як же минають будні і свята таких людей?

І протези, і путівки

За інформацією управління праці та соціального захисту населення РДА, у районі проживає понад 2 500 людей з особливими потребами. Цьогоріч у санаторії «Остреч» за рахунок субвенцій державного та місцевого бюджетів оздоровлено 18 ветеранів Великої Вітчизняної, семеро з них – інваліди війни. До здравниць Мінсоцполітики та санаторіїв іншого підпорядкування видано путівки 12 інвалідам.

Ветерани та інваліди протягом року отримали 53 технічні засоби реабілітації. А ще управлінням праці і соцзахисту населення видано направлення до спецпідприємств для отримання інвалідами 310 одиниць протезно-ортопедичних виробів та ортопедичного взуття. Чернігівський протезно-ортопедичний цех безкоштовно забезпечує ними інвалідів усіх категорій.

Цього року одному інваліду війни капітально відремонтували житло, а інший отримав від держави автомобіль «Сенс».

Ті інваліди, які не змогли оздоровитися, мають грошову компенсацію. Управління праці та соцзахисту населення нагадує, що грошова компенсація виплачується інвалідам, які перебувають на обліку. Компенсація за путівку у поточному році складає: інвалідам першої та другої груп – 240 грн., третьої – 160 грн. У цьому році 27 інвалідів загального захворювання отримали компенсацію на суму 5 325 гривень.

Також виплачується компенсація за самостійне лікування. Нинішнього року 55 інвалідів отримали її на суму 17 440 грн.

Мужні і талановиті люди

У цьому найближча газета мала змогу переконатися, відвідавши виставку виробів, виготовленими умілими і працьовитими руками людей з обмеженими можливостями.

Не можна відвести очей від яскравих і гарних вишиванок, які представили менянки Валентина Дейнеко та Надія Ципак, а дерев’яні ложки виготовив Дмитро Демченко. Віктор Мельник має справді золоті руки – меблі, які він уміє робити, в стократ кращі за фабричні.

Наталія Пастушенко представила на виставку рукописну збірочку власних віршів, а ще ця жінка гарно шиє, вирощує квіти. Михайло Симончук з Ушні виконує майже всю сільську роботу по дому, плете кошики, ловить рибу у Десні… І усе це незважаючи на хворі ноги.

У Міжнародний день інвалідів, який відзначався минулого понеділка, директор територіального центру соціального обслуговування Галина Лисенко та завідувач відділу соціально-побутової адаптації інвалідів терцентру Ольга Мусієнко відвідали одиноких людей з особливими потребами і вручили їм продуктові набори. «Наше слово» було свідком, як інваліди раділи більше спілкуванню з гостями, що цікавилися їх побутом, здоров’ям, настроєм, аніж власне продуктам.

Приміром, Едуард Перерва не без гордості розказав, що в його хаті є вода, не треба носити її з вулиці. А ще він власноруч зробив будку і вольєр для собаки – мріє про східноєвропейську або німецьку вівчарку. Ще Едуард Федорович захоплюється фотографуванням, любить коней.

А в сім’ї Васюків усі мають обмежені фізичні можливості – мама, тато і син. Але живуть краще за деяких здорових, однак лінивих українців. У дворі, оселі – ідеальний порядок, син здобуває у столичному університеті фах юриста. Батько винаймає квартиру у Києві, на навчання щодня супроводжує сина. Готує обіди, пере речі, забирає його із занять. На канікулах – усі разом, а доки чоловік у столиці, хазяйку дома обслуговує соціальний працівник.

Не опустили руки у, здавалось би, безвихідному становищі й інші інваліди – Валентина Коряк, Ніна Скиба, Григорій Полторак. У їхніх оселях тепло, чисто і затишно. Вони, зважаючи на свої фізичні можливості, знаходять собі заняття – для зболеної душі і роботящих рук.

Нам, здоровим і дужим, варто брати у таких людей уроки життя, вчитися у них мудрості, витривалості і великої жаги любити і сприймати цей світ світлим, добрим і прекрасним.

Коментарі закриті.