Пізньої ночі 29 грудня в Подині, що належить до Миколаївської сільради Менщини, згоріла хата ієромонаха Нестора (Назарова), настоятеля місцевої недавно організованої громади Київського Патріархату. І священослужитель, і фахівці підозрюють можливість підпалу.
Із Кіровограда в Домницю
Сергій Назаров народився і виріс у Кіровограді. Був звичайним хлопцем: вивчився на зварювальника, відслужив у армії. Але його завжди цікавило православ’я, його таїнства, значення у розвитку окремої людини і цілих народів.
Вирішив почати свої духовні пошуки з Чернігова. Ігуменя чернігівського Єлецького монастиря порадила молодому чоловіку відвідати Домницький монастир, який тільки почав відроджуватися після тривалого занепаду.
– До монастиря я приїхав у 2000 році, – згадує співрозмовник. – Спочатку був послушником, потім, коли зробив остаточний вибір, постригли в чернецтво. Багато довелося докладати зусиль для відновлення обителі.
Отець Созонт (таке мав ім’я у монастирі) брав участь у хресному льоті над Україною, навіть умовив взяти до літака і Домницьку ікону Божої Матері. Домовлявся про зйомки фільму про монастир та чудотворну ікону, а зі спонсорами – про підведення до монастиря природного газу. Був навіть головою Чернігівського православного місіонерського товариства.
«Це не духовність…»
– Я довго змирявся, думав, що то власна гординя застилає мені очі, – зітхає настоятель релігійної громади Подина. – Але дивувала яскраво проросійська позиція нашої Церкви. Де ж духовність, любов до ближнього? Щоб не входити у спокусу, вирішив жити поза межами обителі.
Ще у 2004 році інок придбав за тисячу гривень невеликий будиночок у Подині. Підремонтував і почав там жити, хоча формально числився за Домницьким монастирем.
Тримав кіз, читав Псалтир за померлими по навколишніх селах.
Велике враження справили на священослужителя події Майдану, а особливо позиції, які зайняли українські Церкви Московського та Київського Патріархатів.
– Ось тоді я і перестав боятися звинувачень у розкольництві, – пояснює монах. – Адже жити у розколі із власною совістю набагато страшніше.
Випадковість чи помста?
Восени він звернувся з проханням до Чернігівської єпархії Київського Патріархату прийняти його. Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій задовольнив прохання інока Созонта, постриг його в чернецтво з новим іменем Нестора.
Отець Нестор був призначений настоятелем новоствореної релігійної громади в Подині. У селі провели молебень, громада одноголосно висловилася за Київський Патріархат. Вирішили просити передати під церкву Різдва Пресвятої Богородиці будівлю колишнього ФАПу.
Священослужителю, з його слів, доводилося неодноразово отримувати погрози та звинувачення від прихильників Московського Патріархату.
– Доходило до абсурду, – розводить руками отець Нестор. – То розповсюджували плітки, що я католик. А то взагалі казали, що хочу захопити владу у монастирі і приход у Миколаївці. Як захопити? Вийду з лісу із палицею і революцію влаштую?
А близько першої години ночі 29 грудня він прокинувся від дивних звуків з даху. Вийшовши надвір, побачив, що з-під покрівлі валує дим…
Вдалося лише частково врятувати майно, але хата згоріла повністю. З пояснень отця Нестора і згідно з висновком фахівців стало відомо, що найбільш імовірною причиною є умисний підпал.
– Ось тільки прорахувалися – лякати мене марно, – говорить погорілець. – Я вже давно нічого не боюся, окрім Божого суду.
То що ж це: чиясь злочинна дурість, необережність чи початок «гарячого» періоду міжконфесійної боротьби? Сподіваємося, що правоохоронні органи дадуть остаточну відповідь.
