Bezyimyannyiy_500x427Набув чинності Закон «Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Він торкається багатьох сторін нашого життя: від зміни назв сільських вулиць і демонтажу комуністичних пам’ятників до перейменування населених пунктів і заборони діяльності комуністичної партії.

Не на голому місці

Закон про декомунізацію виник не просто так. Він спирається на норми міжнародного права, українські закони, судові рішення та незаперечні факти. В самому його тексті згадується ціла низка правових документів: резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, декларація та резолюції Європейського парламенту, рішення 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, закони України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», «Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні».
Новим законом Українська держава «засуджує комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначає правові основи заборони пропаганди їхньої символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму».
Звичайно, за один день чи навіть рік важко змінити світогляд частини українців, які роками варилися в котлі «розвиненого» соціалізму та комуністичної пропаганди. Але час прийшов.

За пропаганду – буцегарня

Тоталітарною пропагандою за законом вважається публічне заперечення злочинного характеру комуністичного режиму в Україні або нацистського тоталітарного режиму. Поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинів комуністів чи нацистів, діяльності радянських органів держбезпеки. Так само тоталітарною пропагандою вважатиметься поширення інформації, спрямованої проти учасників боротьби за незалежність України в ХХ столітті.
Сюди ж відноситься і виготовлення або поширення, а також публічне використання продукції, яка містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) режимів.
Діяльність підприємств, установ та організацій, які у встановлений термін не приведуть свої назви, документи, символіку у відповідність із законом, буде припинено в судовому порядку. Це стосується і громадських організацій та політичних партій, а також медіа.
Компартія, якщо вона не змінить назву, символіку і програмні документи, буде також заборонена, як і інші партії комуністичного спрямування.
Люди, які будуть виготовляти чи поширювати заборонену символіку або пропагувати комуністичний чи нацистський режими, притягатимуться до кримінальної відповідальності. Таких пропагандистів можуть засудити до п’яти років, а якщо злочин учинять повторно або представники влади чи організована група – до десяти років позбавлення волі.

Не більше року

На демонтаж пам’ятників та інших символів тоталітаризму, як і на перейменування вулиць і площ, дається шість місяців з дня набуття чинності законом. Виконати усі необхідні дії мають місцеві ради.
Міста, села, селища та райони перейменує Верховна Рада на підставі пропозицій місцевих рад, які, в свою чергу, мають порадитися з громадянами.
На проведення громадських слухань і подання пропозицій до парламенту органам самоврядування та місцевим адміністраціям дається півроку. Після цього Верховна Рада упродовж трьох місяців перейменує населені пункти та райони.
Якщо місцеві ради не подадуть пропозицій або ж ці пропозиції будуть явно неприйнятними, парламент прийматиме рішення про перейменування на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.
А якщо у вказані терміни місцева рада не виконає вимог закону і не демонтує комуністичні монументи чи не перейменує вулиці, обов’язок прийняти такі рішення покладається персонально на сільського, селищного, міського голову. Йому дається на це три місяці.
Якщо ж і голова займається саботажем, право очистити населений пункт від символів комунізму передається голові обласної державної адміністрації.

А що у нас?

Комісія з питань упорядкування назв вулиць, провулків, площ та парків Мени створена у міській раді ще 30 грудня 2014 року. Її очолює депутат міськради Олександра Король, а до складу увійшли 12 чоловік. Серед них: міські депутати, представники ЗМІ, районного краєзнавчого музею, громадські активісти тощо. Відбулося чотири засідання комісії, прийнято ряд пропозицій від партій, громадський організацій та жителів Мени. Хай потихеньку, але справа робиться.
– На рівні району також розпочато роботу, – запевняє голова районної ради Володимир Невжинський. – А вже 2 липня питання перейменування населених пунктів Менщини розглядатиметься на засіданнях постійних комісій райради. Адже обов’язково потрібно вивчити думки і пропозиції депутатського корпусу та голів сільських і селищних рад.

Житимемо без Леніна

Декомунізацію місцевого масштабу менські активісти почали ще 22 лютого 2014 року, коли на міській площі було повалено пам’ятник Леніну. Тепер процес продовжиться відповідно до нового закону.

Коментарі закриті.