Україна впроваджує європейську систему контролю за якістю продуктів харчування.

– Роботи з паперами стало значно більше. На кожному з процесів – свій моніторинг та фіксація спостережень. Однак ця клопітка робота забезпечує спокій. Система дозволяє виявити «слабкі місця» виробництва і відразу їх «підтягнути», а також у випадку браку відразу з’ясувати, де пішов збій, – коментує впровадження системи НАССР головний технолог ТОВ «Нептун» Тетяна Кожедуб.

Підприємство, яке займається видобутком мінеральної води, а також виробництвом безалкогольних напоїв, користується згаданої системою контролю вже два роки.

ТОВ «Нептун» – одне з понад двох десятків виробництв харчової галузі Чернігівщини, що використовує зразок європейського аналізатору ризиків НАССР.

HACCP (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point) – система аналізу ризиків і контролю критичних точок. Система є науково обґрунтованою, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників.

До слова, в Україні системи, засновані на принципах НАССР, мали бути впроваджені на підприємствах харчової промисловості ще після 2005 року. Тоді контроль за дотриманням цієї вимоги було покладено на місцеві органи санітарно-епідеміологічного контролю. Але за фактом перехід не відбувся.

З 20 вересня 2018 року система має працювати на всіх харчових підприємствах України, окрім малих потужностей. Поки ж для торгівлі з ЄС як мінімум потрібна впроваджена й сертифікована система за стандартом FSSC 22000 (поліпшена версія ISO 22000).

7 принципів НАССР

  1. Проведення аналізу небезпечних факторів.
  2. Визначення критичних контрольних точок.
  3. Встановлення граничних значень.
  4. Введення системи контролю за критичними контрольними точками (ККТ).
  5. Встановлення коригувальних дій, що їх необхідно вжити, коли спостереження свідчать, що певна ККТ виходить з-під контролю.
  6. Встановлення процедури перевірки для підтвердження того, що система HACCP працює ефективно.
  7. Розроблення методів документування

Така система є своєрідною «подушкою безпеки» для підприємства і гарантом якості для споживача. Ще треба згадати про Кодекс Аліментаріус (Codex Alimentarius). Якщо виробники планують почати впроваджувати міжнародні стандарти безпеки та якості, то спочатку потрібно працювати на рівні базової планки цього Кодексу. У свою чергу, НАССР слугуватиме його надбудовою.

Утім, впровадження цих принципів – лише один крок до виконання зобов’язань України в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС. Усе, що треба зробити державі у сфері безпеки харчових продуктів, чітко виписані у Главі 4 (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу ІV Угоди.

Про документи

Купуючи продукт в Європі, споживач може бути впевненим в його якості незалежно від ціни. Забезпечив такий результат прискіпливий контроль виробництва, що унеможливлює появу невідповідного товару.

В Україні на черзі реалізація цієї ж концепції під назвою «Від лану до столу». Однак для її старту нам варто «підігнати» законодавство.

З недавнього: важливим для захисту прав українських споживачів стало набуття чинності з 4 квітня 2018 року Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Документ суттєво змінює систему контролю безпечності харчових продуктів в Україні.

Що нового?

  1. Закон надає право на перевірки операторів ринку без попередження. Раніше підприємцю сигналізували за 10 днів.
  2. Запроваджено ризик-орієнтований підхід, що полягає у визначенні ступеня ризику на кожному підприємстві. Тобто чим вищий ризик для здоров’я під час виробництва товару, тим частіше на підприємстві відбуваються перевірки.
  3. Кожна наступна перевірка (аудит) одного підприємства здійснюється новими ревізорами.
  4. Інспектор може оглядати потужності під час безпосередньої роботи та накладати штраф безпосередньо, без рішення суду. Це дає змогу уникнути ймовірних «домовлянь» чи «заминки» питання.
  5. Акт перевірки підприємств є уніфікованим і публічним. Кожен може ознайомитись із ним у інтернеті.
  6. За знайдене порушення відповідає власник, а не працівник. Раніше практикувалося замилювання ока фіктивним або і справжнім звільненням звичайного працівника, власник при цьому знімав з себе будь-яку відповідальність.

– Однією з головних проблем, які зумовлюють недосконалість національного законодавства у сфері продовольчої безпеки, є відсутність правового регулювання питань безпеки та якості харчових продуктів. Законодавство ЄС у цій сфері передбачає, що контролю з боку держави підлягає лише безпечність продукції, а якість забезпечується ринковими механізмами, – акцентує заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

У будь-якому випадку йди до Держпродспоживслужби

Наразі звичайний споживач не має морочити собі голову, розбираючись куди йому йти: до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної санітарно-епідеміологічної служби, Управління контролю у сфері насінництва та розсадництва чи Сектору контролю за регульованими цінами.

Усі ці установи з вересня 2015 року реорганізувалися в одну – Держпродспоживслужбу (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів).

Про особливості роботи відомства – начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Юрій Павлішен.

Цікаво, що в ЄС працює схожа структура. Ще у 2002 створено Європейську агенцію безпеки харчової продукції (European Food Safety Authority), яка відслідковує якість продукції (яка виробляється, імпортується в ЄС або транспортується через його територію) від її виробництва до кінцевого споживача. Агенція охоплює сфери безпеки харчової продукції та кормів, здоров’я тварин, захисту та здоров’я рослин.

Також ЄС запровадив жорстку обов’язкову систему маркування.
***
Мораль переварювання усіх цих регламентів та законів така: якщо все задумане запрацює, то вже з осені українці можуть бути впевненими в безпечності продуктів незалежно від ціни. Однак без «чарівних копняків» від споживачів не обійтись.

Час Чернігівський

Коментарі закриті.