Хтось чув, щоб в звіриній зграї чи первісному племені був статут? Звісно ні, там все визначається волею вожака чи вождя.

 

 

Вождистський суспільний устрій дуже гарний своєю простотою, на рівні інстинктів він доступний навіть звіриним зграям. Але по мірі розвитку людства його ефективність поступово зменшується до нульової і з певного моменту стає від’ємною, тобто, розпочинаються руйнівні процеси. Зокрема, так сталося з Радянським Союзом. І те саме зараз відбувається з Україною.

Як бути? Людство винайшло інший спосіб об’єднання для спільного ведення справ. Це об’єднання навколо спільних цінностей та інтересів, сформульованих в законах. Мабуть, всі чули лаконічне формулювання такого способу: “Закон понад усе!”. Але для того, щоб об’єднатися не навколо вождя, а навколо спільних цінностей та інтересів, члени спільноти повинні мати необхідний для того рівень суспільно-політичної освіченості, культури. А якщо ні, якщо необхідний рівень відсутній? Тоді замість демократії виникає влада неосвічених – охлократія, котра дуже швидко скочується до вождизму.

В давні часи до лицедіїв відносилися як до невартих серйозного сприйняття, їх навіть на кладовищах не хоронили. Але століття тому вони прорвалися в серйозну царину і захопили владу. Звісно ж, обіцянки землі селянам і фабрик робітникам легковірним обернулося гулагівським та колгоспним рабством. При цьому комуністична диктатура фізично винищила всіх носіїв суспільно-політичної культури. Але, як і належить лицедіям, лицемірно проголосила найкращий в світі суспільний устрій, побудувала потішні інституції на зразок органів законодавчих та місцевого самоврядування.

Проте лицедійством можна обдурити лише довірливих простаків, на закони ж реальності лицедійство не діє. Тому замість розвитку і процвітання ми отримали голодомори, руйнації і війни.

Коли оголосили про створення в Менській ОТГ робочої групи з розробки Статуту громади, автору стало зрозуміло, що такі персоналії як Примаков та Стальніченко спробують протягнути в Статут і затвердити іменем громади печерно-вождистські норми суспільних взаємовідношень. На словах, начебто народовладдя, а по факту дике феодальне рабство.

Можливо, автор мову веде про не варті уваги дрібниці? Можливо. От тільки наслідки цих “дрібниць” жахливі. Саме через них молодь та фахівці тікають з України, саме через них національне багатство спрямовується не на розвиток, а в офшори олігархам, саме через них ми маємо не єдність нації, а її пошматованість на ворогуючий електорат різних партійних вождів.

Тема дуже серйозна, вона потребує дуже ретельного і прискіпливого обговорення з якісною аргументацією. На жаль, на засіданні робочої групи Юрій Стальніченко та його чернігівські друзі намагалися аргументацію замінити риторичним маніпулюванням та нав’язуванням свого бачення. Втім, дивіться самі:

Статут потрібен, але запропонований до вдосконалення проект абсолютно непридатний. Його спрямованість протилежна тенденціям розвитку людства.

З іншого боку, саме такі норми взаємовідношень відповідають світогляду населення. Але ж це шлях суспільного суїциду! Ось чому пропозиція автора інша – давайте опановувати сучасні норми суспільних взаємовідношень, закладати їх до Статуту і намагатися розвиватися разом з усім цивілізованим світом.

Один коментар

  1. .Пчела вонзив стальное жало не знает ,что она пропала,Так и глупцы пуская яд не понимают что творят. Омар Хайям.




    2



    0