ПерейменуванняЧергове засідання комісії міськради по перейменуванню вулиць відбулося 13 березня. Звісно, якщо до цієї проблеми ставитися бездумно, то перейменування саме по собі абсолютно непотрібне – ну навіщо менянам зайвий клопіт?

А якщо подумати, проаналізувати причино-наслідкові зв’язки, передбачити віддалені наслідки? В такому випадку стає наочною відмінність пострадянських людей від сучасних розвинутих народів. Очікуване майбутнє для пострадянських людей – це той чи інший вид комунізму, тобто, такий стан, при якому нічого робити не потрібно, а всі статки і блага матимуться самі собою, як по щучому велінню. Відповідно, ні про що не потрібно турбуватися і ні в чому собі не варто відмовляти.

Такий світогляд категорично не відповідає законам світоустрою. Саме це й зумовлює вкрай негативні наслідки. Замість народного щастя – різні війни, концтабори, дефіцити, голодомори, розрухи та безглузде пишання казна чим. Через суспільно-політичну бездумність, замість того, щоб зусиллями людей виробляти та підтримувати раціональні суспільні взаємовідношення, населення обирає очільників, мовляв, нехай вони думають за спільноту та керують нею. Цілком закономірно, ті очільники думають та дбають в першу чергу за себе.

Цивілізований світ в основу свого світогляду покладає факт обмеженості ресурсів. Якщо зняти з очей зашореність, то ми теж побачимо цю обмеженість – постійно не вистачає якісних продуктів харчування, палива, заробітної плати, житла тощо. В цивілізованих країнах є усвідомлення того, що такий стан справ є об’єктивною властивістю світу. З нього витікає інше усвідомлення – в таких умовах необхідно максимально задіяти даровану людям розумність для того, щоб зробити свою поведінку найбільш раціональною, якнайкраще розпорядитися обмеженими ресурсами.

В першу чергу це означає визначення вірних пріоритетів, визначення найважливішого. Потім того, що необхідне для отримання найважливішого. І саме на цих проблемах концентруються всі зусилля суспільства. Звісно ж, визначаються і шкідливі сектори діяльності, котрі максимально дискримінуються.

Така, ретельно продумана раціональна діяльність дає позитивні результати для цивілізованих людей – ми бачимо духовно багатий та матеріально заможний західний світ.

У нас найважливіші людські потреби затінені образами щасливого життя комуністичного ґатунку, котрі поширюють демагоги і політичні шахраї. Спроби ж реалізувати подібні ахінеї тільки погіршують стан справ.

Про що хотілося б чути від міського голови Федора Фесюна і від голови постійної комісії з питань депутатської діяльності, етики, законності та правопорядку міськради Олександри Король? Про створення на території міста високоякісних освітніх закладів, промислових підприємств сучасного рівня, потужного розвитку підприємництва, надлишкового забезпечення доходної частини бюджету, зменшення рівня податків і відповідного збільшення кількості суб’єктів оподаткування тощо. Також добре було б почути про ті фактори, котрі зумовлюють щасливе заможне життя – розвиток демократії, місцевого самоврядування, подолання корумпованості посадовців.

На жаль, на засіданні комісії в їх словах домінувало бажання зберегти назви з тоталітарного минулого. Автору цих рядків робилися закиди щодо того, що теж колись вступав до комуністичної партії і тому, начебто, має з повагою ставитися до її ідеалів. Судячи з усього, менській громаді представники лівих сил також нав’язуватимуть ностальгічні настрої.

Як бути в цій ситуації? Автор для себе вибір зробив давно – орієнтуватися на головні пріоритети, такі як загальне благо суспільства. Це означає відмову від непридатного для життя в сучасних умовах світоглядного мотлоху і відповідної йому політики. Якщо керуватися такими ідеалами, то не виникатимуть питання вірності тому, що по суті є злочинним як по відношенню до нині живучих, так і до майбутніх поколінь.

Було сподівання на те, що КПРС перебудується і стане корисною суспільству – вступив до неї. Виявилася вона нездатною оновитися – знайшов інше, більш придатне. Зрадив? Ні, навпаки, зберіг вірність інтересам народу. А от ті, хто зберігає вірність світоглядній плісняві, за своєю суттю є зрадниками.

Що ж, майбутнє буде залежати від волі громади, від того, що їй потрібно – духовний та економічний розвиток з високими стандартами життя чи посткомуністичне мракобісся.

Коментарі закриті.