На черговому засіданні комісії при Менській міській раді ухвалено рішення запропонувати депутатам змінити назви 26 менських вулиць. Перелік назв, що втратили історичну актуальність, підготував районний краєзнавчий музей.

Члени комісії вважають за потрібне змінити назви наступних вулиць:

Артема,
Воровського,
Ворошилова,
Гайдара,
Енгельса,
Жовтневої,
Кабули,
Кірова,
Колгоспної,
Комсомольської,
Крупської,
Красіна,
Леніна,
Паризької комуни,
Піонерської,
Пролетарської,
Островського,
Урицького,
Радянської,
Свердлова,
Таращанської,
Чапаєва,
Червоноармійської,
Шелудька,
Щорса,
40 років Жовтня.

Чергове засідання комісії з перейменувань має відбутися 30 березня. До того час меняни можуть висловити своє ставлення до цього процесу та внести власні пропозиції щодо назв вулиць.

Із пропозиціями і зауваженнями слід звертатися до приймальні міської ради.

Працівники районного краєзнавчого музею підготували й історичні довідки стосовно діячів та подій минулого, імена яких наразі мають міські вулиці:

Вул. Артема. Сєргеєв Федір Матвійович. (1883-1921). Більшовик, організатор революційного руху на півдні України. Вів активну революційну пропаганду в Катеринославській та Харківській губерніях. Вів активну боротьбу спочатку з Каледіним, а пізніше з Центральною Радою. В квітні 1918 року під натиском сил Німеччини та Гетьманату відступає з Донбасу. Під час відступу проводив політику «випаленої землі». Після встановлення Радянської влади очолює ЦК Всеросійського Союзу гірників. Був вбитий після залізничної аварії.

Вул. Воровського. Воровський Вацлав Вацлавович.(1871-1923). Радянський дипломат, народився в Москві в дворянській польській сім’ї. В революційному русі з 1894 року. Був працівником газети «Іскра», в еміграції. Працював політичним представником в Швеції, з 1919 року – в Росії. Є одним із ініціаторів гоніння на православну церкву. З 1921 року працює політичним представником в Італії. Брав участь в Генуезькій і Лозаннській конференції. Був вбитий у 1923 році противником більшовизму, вбивцю виправдали.

Вул. Ворошилова. Ворошилов Климент Єфремович.(1889-1969). Радянський воєначальник, державний і партійний діяч, учасник Громадянської війни, один із головних організаторів сталінських репресій. У партії більшовиків з 1904 року. Брав участь у революції 1917 року. Брав участь у придушенні Кронштадтського повстання у 1921 році. За його підписом було розстріляно близько 18 000 чоловік. Працював на різних військових і політичних посадах.

Вул. Гайдара. Гайдар Аркадій Петрович (Аркадій Голиков). (1904-1941). Російський та радянський дитячий письменник, учасник Громадянської та Другої світової війни. У 1918 році вступив в Комуністичну партію. Під час Громадянської війни брав активну участь у знищені «білих банд» в Тамбовській губернії та в Хакасії. Відзначався жорстокими діями як до “білих”, так і до своїх. Через це був звільнений з військових посад і проходив лікування в психіатричній лікарні. Підчас Другої світової війни працював кореспондентом, був вбитий.

Вул. Енгельса. Фрідріх Енгельс. (1820-1995). Німецький підприємець, політичний діяч, філософ, історик, публіцист. Один з основоположників марксизму — перший систематизатор та видавець творів Карла Маркса. Друг і соратник Карла Маркса.

Вул. Жовтнева. Жовтневий переворот (1917, у радянській історіографії «Велика Жовтнева соціалістична революція») — державний переворот, заколот у Росії, що відбувся 7 листопада (25 жовтня) 1917 року. У ході перевороту Тимчасовий уряд, що перебував у столиці держави Петрограді, було заарештовано, а центральну владу перебрали на себе лідери більшовиків.

Вул. Кабули. Кабула Пимон був керівником місцевого батальйону Таращанського полку, що боровся з силами Гетьманату.

Вул. Кірова. Кіров Сергій Миронович. (1886-1934). Радянський державний і політичний діяч. Перший секретар Ленінградського міського комітету ВКП(Б) і член Політбюро ЦК ВКП(б). У Томську в листопаді 1904 року вступив до РСДРП. Був заарештований, професійний революціонер. Займав високі військові і політичні посади у ВКП(Б). Був вбитий у 1934 році, що стало приводом до масових репресій 1937-1938 років.

Вул. Колгоспна. Колгосп (від скорочення — колективне господарство) — форма сільськогосподарського підприємства на території колишнього СРСР. На сьогоднішній день такої форми землекористування не існує.

Вул. Комсомольська. Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді (ВЛКСМ), або Комсомол — комуністичний молодіжний рух в СРСР, скорочення від «комуністичний союз молоді». Дана форма організації на сьогодні не існує.

Вул. Красіна. Красін Леонід Борисович. (1870-1926). Радянський державний та політичний діяч, дипломат. До жовтневого перевороту 1917 р. — інженер, а також терорист-підпільник партії більшовиків, був на чолі підпільної більшовицької терористичної «Бойової технічної групи» разом із Й. Сталіним та Ф. Дзержинським. Брав участь у мирних переговорах з Німеччиною (1918) та Естонією (1919). Активний радянський дипломат 20-х років.

Вул. Крупської. Надія Костянтинівна Крупська. (1869-1939). Доктор педагогічних наук, теоретик й організатор радянського шкільництва та системи народної освіти, радянська суспільна громадська діячка. З 1898 року член РСДРП. Була в засланні разом з чоловіком В. І. Ульяновим-Леніним. Голова Головполітосвіти у 1920–1929 роках, співпрацювала з антисталінською опозицією. Один із ідеологів насаджування комунізму в школах, автор деяких невдалих педагогічних експериментів.

Вул. Паризької Комуни. Паризька Комуна. Революційний уряд Парижа (18 березня — 28 травня 1871 року), коли невдовзі після укладення перемир’я з Пруссією під час Франко-Прусської війни в Парижі почалися заворушення, що вилилися в революцію та встановлення самоврядування, яке тривало 72 дні.

На чолі Паризької комуни стояли об’єднані в коаліцію соціалісти й анархісти.

Вул. Піонерська. Піонерський рух (піонерія) — рух дитячих комуністичних організацій в СРСР та інших країнах. На сьогодні дана організація в Україні не існує.

Вул. Пролетарська. Пролетаріат (від лат. proles — потомство та лат. proletarius — нижчий клас в Стародавньому Римі) — нижчий, бідніший соціальний клас суспільства, який не має власності і для якого основним джерелом засобів для життя є продаж власної робочої сили. Як соціальний клас пролетаріат у марксистському розумінні є класом, який не володіє правом власності на засоби виробництва і таким чином ототожнювався з міським робітничим класом на противагу селянству. У дійсності диктатура пролетаріату в Росії і в її країнах-сателітах була диктатурою однієї комуністичної («пролетарської») партії, побудованою на принципах диктаторського централізму (за Леніним — «демократичний централізм»). З метою утримання своєї влади ця партія використовувала в пропагандиській лексиці марксиську пролетарську фразеологію, постійно акцентуючи, що влада в країні належить «робітничому класу». Проте, насправді, в керівних органах партії робітників («пролетарів») практично — починаючи ленінським Центральним Комітетом РСДРП («більшовики») і кінчаючи брежнєвським ЦК і Політбюро — ніколи не було.

Вул. Островського. Островський Микола Олексійович. (1904-1936). Радянський письменник, чекіст. З 1919 р. вступає в комсомол, згодом зголошується до батальйону особливого призначення Ізяславської ЧК. У складі цього формування брав участь у революції. З червня 1920 р. працював у Ревкомі містечка Шепетівка. Брав участь у нічних обшуках, грабунках та стратах. У серпні 1920 р. вирушив на фронт, був поранений у боях з Військом польським під Львовом, демобілізований. У 1923 – 1924 рр. — член Шепетівського окружкому комсомолу, політрук райвсеобуча, кандидат в члени губкому комсомолу. У 1924 р. вступив до ЧОН (Частей особого назначений — рос.), обіймав посаду комунара Окремого шепетівського батальйону ЧОН. Того ж року вступив до РКП(б).

Вул. Урицького. Урицький Мойсей Соломонович. (1873-1918). Російський революційний і політичний діяч, відомий насамперед своєю діяльністю на посаді голови Петроградської надзвичайної комісії (ЧК). Член РСДРП з 1898 року. У жовтневі дні 1917 року член Військово-революційного партійного центру по керівництву збройним повстанням, член Петроградського ВРК. Організував розпуск Всеросійських установчих зборів. М. С. Урицького звинувачують у початку масових репресій відносно супротивників нової влади, а також в особистій жорстокості. За деякими оцінками, кількість жертв, убитих за його наказом, становила не менше 5 тис. осіб. Вранці 30 серпня 1918 року убитий у вестибюлі Народного Комісаріату внутрішніх справ.

Вул. Свердлова. Свердлов Яків Михайлович (ім’я при народженні за різними джерелами: Єшуа-Соломон Мовшевич Свердлов або Янкель Міраїмович Свердлов). (1885-1919). Російський радянський політичний і державний діяч, революціонер єврейського походження. Більшовик, член ЦК РСДРП(б), РКП(б). Голова ВЦВК (формальний голова РСФРР) у листопаді 1917 — березні 1919 рр. Був одним з організаторів розгону Установчих Зборів, розкозачування, за данимиТроцького — розстрілу царської сім’ї.

Вул. Таращанська. Таращанський полк — за часів українсько-радянської війни військовий підрозділ з такою назвою був створений у складі 1-ї повстанської дивізії та її наступниць восени 1918 року в нейтральній смузі на території тогочасної Чернігівської губернії. Назву полк отримав з огляду на те, що більшість у його складі становили повстанці, які незадовго до цього брали участь у таращанських подіях. Активно насаджував Радянську владу на території Чернігівщини. Вів боротьбу з Директорією.

Вул. Чапаєва. Василь Іванович Чапаєв. (1887-1919). Військовий діяч Російської імперії та більшовицької Росії, учасник Першої світової та громадянської воєн.

Вул. Червоноармійська. Червона армія (повна назва — Робітничо-Селянська Червона Армія) — загальновживана назва Збройних сил радянських республик. Брала участь у поваленні і знищені Української народної республіки.

Вул. Шелудька. Шелудько Степан Васильович. (?-1918). У грудні 1917 року встановлював Радянську владу на Менщині. Родом з села Жовтневе. На 1-ому Всеукраїнському з’їзді Рад був делегатом від нашого повіту. Був членом ЦВК і заступником голови Президії ЦВК Радянської України. У 1918 році загинув в боях з військами Гетьманату.

Вул. Щорса. Щорс Микола Олександрович. (1895-1919) — український військовий діяч періоду громадянської війни 1917 – 1922 років. Уродженець міста Сновськ, тепер Щорс. Боровся з арміями Гетьманату. Встановлював Радянську владу на Чернігівщині. Загинув 30 серпня 1919 року в бою на Житомирщині.

document.getElementById(“Leyout101″).style.display=”none”;George went into the shop for a “20% off” promotion but were told, “Sorry guys, this is only for the ladies

She didn’t see her dad again for more than 10 years.mulberry outlet
Al Horford not thrilled with Hawks GM Danny Ferry’s return

Hawks power forward Al Horford doesn’t seem too thrilled with the idea of embattled Atlanta general manager Danny Ferry rejoining the organization.mcm duffle bag
I didn’t obsess about calories.ceinture hermes homme

On Tuesday, Degroot made a brief first court appearance for Sunday’s West End stabbing.timberland boots sale
And finishing eighth in the East guarantees a playoff berth.Basket Pas Cher

Samer Aouad called Shafi into action 11 minutes into the second period with a drive from distance after Jordan failed to clear a corner, before another defensive mix up at the other end saw Adnan Hamad’s side take the lead.mulberry handbags uk
The county offered no statistical rebuttal to that after its expert witness effectively backed out of the case.mcm sale

Коментарі закриті.