Дитсадок у Локнистому Менського району, Богу дякувати, не припиняв своєї роботи ніколи. Спочатку це був пришкільний заклад, а у 2006 році переведений на баланс сільської ради і став називатися дошкільним навчальним закладом «Веселка».
Спонсори – добрі люди
Дитсадок займає одне крило приміщення школи. У ньому тепло і затишно. Близько двох десятків хлопчиків і дівчаток Локнистого відвідують дошкільний заклад, де про них турбуються вихователька з помічником, кухар та завідувач Людмила Бура.
Дитсадок має все необхідне для повноцінного розвитку дітвори – комп’ютер, ігри, книги, іграшки. Під час занять в ігровій кімнаті з’являються «супермаркет», «салон краси», «пошта», «аптека».
Харчуються дітки тричі, овочами їх забезпечують батьки, а решта продуктів купуються у магазинах села.
Щастить «Веселці» на спонсорів. Кандидат у нардепи придбав постільні комплекти, матрацики, лінолеум, ще дещо – усього на сім тисяч гривень. ДП «Зернятко» у січні цього року подарувало холодильник. А Березнянське заводоуправління виготовило гойдалку, сонцезахисний грибок і лавочку, які батьки встановили на дитячому майданчику.
Власники приватних магазинів і сільська рада теж не забувають малечу – волейбольну сітку подарували, конвектор, солодкі подарунки до свят організовують.
Дитячі свята і проблеми
Живуть у «Веселці» дітки справді весело і змістовно. Влаштовують свята Нового року, маминого дня, випуску та «Золотої осені».
– Ці заходи у нашому дитячому закладі традиційні, – розповідає завідувач Людмила Бура. – На них приходять батьки зі своїми меншими дітьми, знайомляться з дитсадком, дивляться концерт. Ось нинішнього року п’ятеро наших вихованців підуть до першого класу і стільки ж повинно прийти.
Локнистенський садок могли б відвідувати і дошкільнята з сусідньої Гусавки, там їх близько десятка.
– Уся проблема у підвозі до Локнистого, – каже Людмила Петрівна. – Літньої пори батьки самі велосипедами дітей доставляють, взимку ж цього зробити не можна.
Коли діти вперше сідають за шкільну парту, то одразу помітно «домашніх» і «дитсадівських». Перші – замкнуті, тихенькі, а колишні вихованці дитсадка – адаптовані, їм легко спілкуватися в колективі. Кожна мама хоче, щоб її дитина росла розумною, ерудованою, товариською. Локнистенській малечі повезло зростати серед однолітків, учитися колективізму. А чим гірші дошкільнята з Гусавки?
