Перший період роботи громадської ради при Менській райдержадміністрації був плідний – розглядалися важливі проблеми і по них приймалися відповідальні рішення в інтересах громади. Чи було це аномалією для пострадянської України? Так. Але ж це було, і це відкривало шляхи для розвитку. На жаль, робота громадської ради в 2013 році почала нагадувати старі радянські часи.

На передостанньому засіданні громадської ради була відсутня голова Тетяна Руденко. Представником же адміністрації Валентиною Олефіренко було зроблено все для того, щоб не допустити ведення засідання вашим покірним слугою і щоб головував на засіданні «надійний» Валерій Магула. В результаті було розглянуте питання ОСББ, а питання розвитку громадянського суспільства в Менському районі відхилене. Проте було створено робочий орган – президію громадської ради.

І ось, в обхід президії, Валентиною Олефіренко члени громадської ради скликаються на чергове засідання 22 жовтня до районного центру зайнятості, в котрому відразу починається екскурсія під егідою керівника центру Тамари Кот. На жаль, голова громадської ради не змогла бути присутньою і на цьому засіданні.

Знайомимося з чудовим новим будинком, з чудовими умовами праці колективу, видатними досягненнями його роботи. Втім, все це ви можете побачити в першій частині відеозвіту.

Чим більше я слухав про досягнення районного центру зайнятості, тим більше він і його робота нагадували мені діяльність розташованого через дорогу колишнього райкому компартії, котрий теж чудово працював, доки не допрацювався до розвалу своєї країни.

Ну навіщо мені і всій менській громаді потрібен цей центр зайнятості з його послугами, обліками, приписами підприємствам і контролем за ними? Нам потрібні діючі підприємства з високооплачуваними робочими місцями. Нам потрібні потужні інтелектуальні структури, котрі робитимуть все можливе для розвитку суспільства і економіки району, котрі забезпечать загальний добробут. І дуже маленьку структуру, котра допомагатиме вкрай мізерній кількості людей під час дрібних складнощів, пов’язаних із зміною місця роботи та іншими подібними проблемами.

По закінченню парадного звіту про успішну діяльність центру зайнятості я використав свої права заступника голови громадської ради для того, щоб спробувати з’ясувати все таки реальний рівень безробіття в районі та знайти тих, хто відповідає за забезпечення менян робочими місцями з гідною людей оплатою праці. Що з цього вийшло, ви можете побачити у другій частині відеозвіту. Рекомендую взяти папірець та ручку і, використовуючи озвучені цифри, самим спробувати знайти власні відповіді на поставлені питання.

Що далі? Побачимо. Я б хотів, щоб громадська рада розглянула питання розвитку міста і району, обговорила і визначилася – що повинен робити кожний менянин, як пересічний громадянин, так і посадовець, для того, щоб ми почали ходити на високооплачувану роботу по гарно асфальтованих і не завалених сміттям вулицях.

Але це моє бажання, і чи співпаде воно з бажанням інших членів громадської ради та райдержадміністрації, невідомо.