На сході жителів Мени, який відбувся нещодавно, майстер служби благоустрою міськради Любов Харькова розповіла про роботу свого колективу. Значну частину часу працівники служби витрачають на ліквідацію наслідків життєдіяльності самих же менян. Деякі випадки вандалізму мешканців міста просто шокують.

Прибирають після «інопланетян»

– Шановні запрошені жителі нашого міста! – розпочинає виступ Любов Миколаївна. – Служба благоустрою міста складається з 19 чоловік: три охоронці парку ім.. Т. Г. Шевченка, один охоронець міськради, один працівник міського сміттєзвалища, один наглядач кладовища, два трактористи, один водій сміттєвоза, дев’ять робітників (шість жінок та троє чоловіків) та один майстер служби благоустрою.

Щоденно 13 чоловік разом з трактористами та водієм сміттєвоза підтримують місто в належному санітарному стані.

У передсвяткові чи післясвяткові дні, а зазвичай і у свята наші працівники прибирають наслідки дискотек, а це недопалки, лушпиння, пляшки, бите скло… А ще сервіровку нічних застіль на пам’ятнику Леніна, Голодомору, базарних столах, лавках, обелісках, на сходах майже кожного закладу, що розташовані в центрі міста.

Сервіровки нічних гулянь постійно прибираємо на пам’ятнику біля стоматполіклініки в парку. Молоді люди залазять на обеліск ногами і таке витівають, розпиваючи напої та заїдаючи наїдками, що з ранку, підійшовши до обеліска, жахаємося. Складається таке враження, що тут побували інопланетяни: штукатурка пообламувана ногами, обеліск забльований, облитий вином, обмазаний майонезом та ще й по нужді роблять прямо на цьому місці.

Це зовсім маленький приклад з того, що ми робимо. Як сніг зійде, купуємо цемент – мішка три на один пам’ятник, і латаємо. Просимо бога, щоб до ранку ніхто не походив по нашій пам’яті про тих людей, які дали нам вільне життя, а не рабство в фашистів, щоб на пам’ятнику цемент затвердів.

Брудна і невдячна робота

У нашому колективі три пенсіонери. Дуже важко працювати без робітника, який може користуватися звичайною косою. А зараз вкрай необхідна сучасна техніка: газонокосарка, бензопилка, сучкорізка, болгарка. Особливо з весни до осені, коли трава росте на очах, а парослі самосійних дерев заполоняють узбіччя міста, кладовища та парки.

Заробітна плата наших працівників мінімальна, а робота нелегка. З весни до осені ми прибираємо пісок під бордюрами, опале листя в парках, вивозимо тонни сміття зі стихійних сміттєзвалищ. Часто жінки в ручну грузять його на причеп, бо в деякі місця погружчик просто не може під’їхати.

Не вдячна і неспокійна ця робота. Пройшовши по площі, позбиравши папірці, пляшки, ми бачимо, як стоять таксисти і плюють зі своїх машин соняшник, викидають пластикові пляшки, стаканчики с кави, обгортки, недопалки. На зауваження чи прохання вони відповідають матом, а в кращому випадку кажуть, що нам, мовляв, за це гроші платять. Оце і вся продуктивність праці – ті, що смітять, сидять в машині та посміхається, а мої жінки, які прибирають цілий день, бурчать як їм це все надоїло.

Робота дуже брудна. Збирати пляшки – це ще нічого. Проте інколи на обелісках в парках люди роблять по великій нужді, а біля готелю в урнах та інших місцях валяється використаний туалетний папір. А це вже не входить ні в які рамки. Виходить, що техробітниця чи інша людина, яка викинула це все в урну, лишилась дуже грамотною, а ті що прибирають?

Кадри особливого походження

Приходять в колектив кадри особливого походження. У минулому році в службі благоустрою працювало 66 правопорушників та шість – засуджених осіб.

Зазвичай непрацюючі порушники і в нас не хочуть працювати, тож суд виносить їм іншу міру покарання. Деякі особи говорять, що їм соромно підмітати в центрі чи підгрібати в парку і не виходять на роботу. Тож їм також надають іншу міру покарання. Контроль за правопорушниками та засудженими здійснюється постійно.

Проте робота пророблена не мала: почищені від бур’янів та парослі центральне кладовище, кладовище на вулиці Перше Травня, вирубані чагарники на виїзді на Чернігів, на Новгород-Сіверський та на Макошине. На даний час рубаємо парослі на Чугуївському кладовищі, яке дуже заросло американським кленом та акацією. Це при тому, що порушники мають право працювати не більше чотирьох годин на день.

У цьому місяці до нас направлені три чоловіки засуджені по 100 годин громадських робіт за крадіжки. Це молоді люди – один чоловік і дві жінки віком від 20 – до 30 років. Це «важкі» люди, за якими потрібно вести постійний контроль. Особливо, коли вони знаходяться в битовці, де робітники обідають і переодягаються. Був випадок, коли засуджені вкрали в робітниці служби благоустрою 100 гривень. Часто вони приходять на роботу на підпитку.

Статистика вандалізму

У центрі міста розставлено 36 урн та 26 лавочок. Влітку урни спорожнюємо щоденно, а взимку – по мірі наповнення. Урни і лавочки щороку фарбуємо, ремонтуємо.

За минулий рік було украдено чотири урни: одну – біля райдержадміністрації, одну – біля кінотеатру, одну – по вулиці Леніна, і ще одну – по вулиці Жовтневій.

Не можу не розповісти про те, як наші люди б’ють, ламають та крадуть громадську власність.
У 2010 році розламали зупинку біля пожежної частини – заїхали машиною. Розкрили зупинку біля Троїцького базару – вкрали алюміній. Розламали дві зупинки по вулиці Леніна і вулиці Садовій. Розламали дошку оголошень в центрі біля «Лагросу» – залізо вкрали. Зняли дві секції чавуної огорожі в центральному сквері. Побили на опорній стіні майже половину плитки. За літній період ми поновлювали її чотири рази.

Крадуть дорожні знаки з металевими стовпами, або обписують і згинають їх. По вулиці Шевченка біля гімназії знак «Пішохідний перехід» згинали та витягували з землі близько 10 разів. Обписують огорожі кіоски, магазини, автобусні зупинки. Ламають лавочки, зривають з болтів. Проте ми все поновлюємо, ремонтуємо.

Скільки покрадено по місту люків, урн, контейнерів? Про це можна говорити годинами, але який результат? Його поки не видно.

Пошкодили діодову гірлянду

Наведу маленький передноворічний приклад. Ми встановили казкове містечко в центрі міста, прикрасили ялинку, зробили огорожу зі снігу. Придбали 100 метрів діодової гірлянди. Можете уявити, як тяжко по холоду, снігу, вітру прикрашати таку високу ялинку.

Все було зроблено, щоб дітки наші і дорослі цікаво провели новорічні свята. І що маємо? Засвітили ялинку на свято Миколая, а вже на п’ятий день хтось захотів відірвати собі кусок гірлянди і відірвали метрів 20. У результаті ялинка майже не миготіла. Гірлянда коштує близько двох тисяч гривень. Частину іграшок позривали з ялинки ще до Нового року. Таке безладдя з Новорічною ялинкою повторюється з року в рік.

Новорічний будиночок теж понівечили – кришу зняли, зруб повалили. Хоча потім поставили на місце. Поламали багато облицьовки.

А чи замислювався хто, що все це хамство обходиться міському бюджету досить дорого. За ці кошти можна було б покращити добробут в місті.

Крадуть навіть квіти

Безробіття в службі благоустрою немає. Взимку ми боремося з ожеледицею та снігопадами. Розчищаємо дороги, тротуари, обеліски. Розчищаємо кладовища від заростів, в парках та скверах обрізаємо сухе гілля. З весни до зими обкошуємо бур’яни на кладовищах, в парках, скверах та обочинах вулиць міста.

Доглядаємо за клумбами, їх у нас 20. Засіваємо квіти, просапуємо, поливаємо. А жителі міста допомагають їх викопувати. Посадили ми хризантеми біля райдержадміністрації. Через деякий час не лишилось жодного куща.

У центрі засадили торік клумбу тюльпанами. Але люди половину повикопували з корінням.

У парку Шевченка ростуть багатолітні зелені кущі – квіти. Напевно всі знають і бачили цю красу. Але на центральній алеї їх вже не залишилося. Тепер ці кущі можна побачити під дворами жителів міста.
Це, я вам скажу, роблять вже далеко не діти і не молодь. Під’їхали машиною, накопали в мішок кущів і тікати.

Про яку совість, яку красу, яку вихованість тут можна говорити? Одне слово – це біда, наша спільна біда.

200 гривень на собаку

Спинюсь коротенько на бродячих тваринах, які цілими тічками бгають по місту.

Робота по їх відлову також покладена на наші плечі. З 2007 року у нас є спеціаліст по відлову бродячих тварин. За 2010 рік ми зловили 54 бездомних тварин та утилізували їх в біоямі на звалищі.

Користуємося спеціальним шприцеметом. Недешево обходиться усипляння тварин. Треба кошти на шприц, голку, отруту. Усипляння однієї собаки обходиться десь у 200 гривень. Але ж по місту бігають і нападають на перехожих в основному не бродячі, а хазяйські тварини.

Часто, коли ми присипляємо собак до нас йдуть їх господарі з погрозами і претензіями.

Проте все одно відлов тварин по місту буде здійснюватися постійно.

Меняни не розуміють прислів’я

По вулицях міста стоїть 95 контейнерів. Вивозяться вони сміттєвозом міської ради за графіком.
У місті постійно чергують робітники служби благоустрою. Черговий працює по буднях з 7-00 до 16-00. В суботу та неділю – по чотири години, в понеділок – вихідний.

У нашому місті живе близько 12 тисяч чоловік, це не так вже і мало, плюс гості, які приїздять до нашого міста. Працівники служби благоустрою прибирають за всіма цими людьми, щоб вулиці міста, парки, сквери та центр виглядали краще.

Шановні жителі міста, мудрі люди вже давно придумали прислів’я – «Чисто не там де прибирають, а там де не смітять». Меняни, на жаль, ще не розуміють його.

І на закінчення хочу подякувати всім робітникам служби благоустрою за їх роботу, побажати натхнення, успіхів, здоров’я та збільшення заробітної плати.

Дякую всім присутнім за увагу. Любіть рідне місто і бережіть його надбання.

Фото з архіву “Нашого слова”.

Коментарі закриті.