Не зважаючи на юний вік, гурт уже має фанатів.

На початку липня на дискотеці в Мені відбувся дебютний концерт молодої та перспективної групи реперів ViDimo («Відімо»). Учасники гурту Дмитро Назаренко та Віталій Гречуха веселили та заводили молодь майже до завершення дискотеки.

На репетиції – до парку
– Місто у нас невеличке, знаємо один одного давно. Раніше займалися в різних групах, але співпрацювали. Я допомагав гурту Віталіка, чим тільки міг, – каже Дмитро Назаренко. – Але довго протриматися ті групи не змогли, що моя, що Віталікова через рік розпалися. Записали по одній пісні, виступили по разу і на цьому зупинилися. Мабуть, не тих людей знайшли, що хотіли б цим займатися.
А починалося все у Дмитра вдома. На комп’ютер через старенький мікрофон надиктовували тексти. На репетиції збиралися просто в парку, де могли і поспілкуватися, і попрацювати. Репетирували кожне слово, бо це ж не просто віршик під музику прочитати. Де потрібно наголос зробити, а де і тихіше проспівати. Багато чого залежить від інтонації і кожного сказаного слова.
– Слухали ще на касетах Eminem та 50 cent, – жартує Віталій.
– А діло вона таке, – зізнається Діма, – що коли почав писати, вже не зупинишся. Тексти самі лізуть в голову. Якесь слово, якесь почуття, хвилювання – рядки так і виникають в голові.

«Пишемо для наших людей»
Якось хлопці вирішили записати разом пісню. А далі – само пішло-поїхало. Почали мудрувати над назвою. На початку січня 2011 року вже стали групою. Як результат – за три місяці напрацювали дев’ять пісень.
– Тексти пишу я, – каже Діма.
– А я – моральна підтримка та муза, – жартома додає Віталік, – підбираю тематику.
Знайшли студію звукозапису через сайт «ВКонтакті». З керівником студії одразу ж порозумілися: музикант, Дімин тезка та ще й улюблений стиль музики той же.

Щоб записати одну пісню витрачається півдня і близько 150 гривень. Запис проходить у декілька етапів, робота дуже клопітка.

Спочатку хотіли записати усі дев’ять пісень. Але, поспілкувавшись з друзями, вирішили, що запишуть тільки три. Над іншими ж ще попрацюють.

Записали перший трек «Дощ» і завантажили його в інтернет. Пісня мало того що менянам сподобалася, так ще й розійшлася по інших містах.

– Ми пишемо пісні для наших людей, для знайомих, друзів. Намагаємося писати простими словами. Хотіли б навіть на нашому менському суржику написа-ти, – говорить Діма.

Пісні на біс
Подавали свою творчість на конкурс реп-лірики, щоб у збірку ввійшла. Конкуренцію витримали і їх обрали. Але для запису потрібно було вісім тисяч російських рублів, яких хлопці не мали.
Хотіли поїхати на шоу «Україна має талант», однак Віталій у той час саме подавав документи на вступ і не вийшло з графіком.

Коли відкрили дискотеку, юні репери вирішили дебютувати саме там. Спілкувалися, фотографувалися, співали пісні та танцювали.

– Це так приємно, коли ти ось декілька місяців тому написав пісню, а тут виступаєш і дівчата підспівують, просять виконати на біс, – ділиться враженнями автор пісень.
– А взагалі, так нервували, коли виступали. Слова просто вилітали з голови. От пісню ніби і знаєш, а згадати ніяк не можеш, – ділиться враженнями Віталій. – Ще й людей так багато прийшло.
У майбутньому менські репери планують зняти відео та записати свій альбом, для чого збирають гроші. Кажуть, що спонсора не хочуть, бо він диктує свої правила. А поки що виступили на фестивалі «Блискавка».
Наступний сольний концерт планують не скоро. Кажуть, щоб не набридати публіці.

Коментарі закриті.