vetchЗавідувач бібліотеки Жовт­невого Ніна Паршина вирішила відродити традиції вечорниць. Запросила до гурту вчителів, соціальних працівників, учасників художньої самодіяльності. Покликали односельців на гостину. Вийшло ціле свято…

Було колись… Збиралися земляки не тільки на календарні свята у вузькому колі «чаю» під оселедця попити, а цілими кутками зустрічалися. Новинами поділитися, пісень заспівати, новою вишиванкою похизуватися. З часом замінили живу мову і спілкування телевізор з комп’ютером, а хатнє веселе частування – «ганделики». «Та невже ж ми не зможемо по-іншому?!» – зацікавилася громада.

– Дістали зі скринь та комодів наші жіночки сорочки-вишиванки, хустки заквітчані, рушники та скатертини, що колись ткали їхні мами та бабусі, – розповідає організаторка вечорниць завідувач Жовтневої бібліотеки Ніна Паршина. – Згадали рецепти приготування пампушок з часником, вареників з сиром, картоплею, капустою, грибами. Взяли із собою солоні огірочки, український «снікерс» із проростю, а головне – побільше тепла душевного та й зібралися на вечорниці.

Пригадалося берегиням-трудівницям, як навчалися вишивати та в’язати, інші життєві перепади та всілякі сільські придибенції. А у доброму гурті – і настрій гарний. Залунали пісні під голосистий баян Олександра Лукаша. Про землю рідну, людей працьовитих та віч­не кохання співали Віра Деркач, Наталія Пономаренко, Ганна Титовська, Марія Давиденко, Юрій Цвіга та Віра Строкова.

Оплесками зустріли присутні вір­ші та гуморески у виконанні Ніни Паршиної, Лідії Руденко і Василя Ступака. Та й самі гості залюбки брали участь у різних конкурсах, підспівували виконавцям.

Ще було організовано збір коштів з метою закупівлі нових книжок для сільської бібліотеки. А організатори вечорниць пригостили усіх присутніх різноманітними частуваннями, які приготували власноруч.

Коментарі закриті.