Слово “дурне” має декілька значень. Найперше, це опис властивості – щось вкрай недосконале, непотрібне, нікчемне. Ну, як фонтан і зупинки замість автостанції та водогону.

По друге, так кажуть про створіння, результатом діяльності яких є погані, дурні наслідки.

Тепер вмикаємо логіку. Якщо маємо вкрай дурні результати нашого суспільно-політичного життя, від котрого безпосередньо залежить і особисте, то, мабуть, і ми дурні. Може все-таки неосвічені? Та ні, за 28 років незалежності, при бажанні, знання законів успішного життя не дурні люди б пізнали.

Але ж нам шалено невигідно бути дурними і потерпати від своєї дурості!

Так, але складається враження, що перемикач “дурне-розумне” хтось цілеспрямовано утримує в положенні “дурне”. Хто це, що це, навіщо це, хто і яку користь отримує від руйнації життя українців? І головне, що з цим робити?

Alcoholics Anonymous починають свій шлях до оздоровлення з визнання: ми алкоголіки, ми хворі, ми потребуємо дуже серйозної роботи над собою, щоб вилікуватись! Це перший крок. Доки людина чи нація перебуває в ілюзії того, що все добре, вона нічого не робитиме для покращення свого стану.

Те, що я роблю на даному етапі, відноситься до зусиль по усвідомленню – ми дурні, і результати нашої діяльності теж вкрай дурні! Тільки визнавши це можна перейти до пошуку шляхів покращення стану справ, бо, як то кажуть, від добра добра не шукають.

Ось про це і чергове спілкування, на цей раз з викладачем історії Менської гімназії Юлією Скотар. Прошу до перегляду: