Нинішнього року вступити до вузу на навчання за рахунок бюджету буде набагато важче. Міністерство освіти повідомило про скорочення бюджетних місць на 42 відсотки.

Студентські протести

«Депутатів на заводи, хай працюють там, уроди! Депутатів на село – хай працюють, ололо!»

Тисяча студентів столичних вишів, озброївшись прапорами і гучномовцями, швидко йде від Хрещатика до засніжених печерських пагорбів. Там – будівлі парламентських комітетів. Студенти оточують входи і три години у 10-градусний мороз освистують та закидають жмаканим папером і олівцями будь-кого, хто намагається протиснутися в двері.

– Ну… Пропустіть… Ну навіщо так… – пробивається крізь студентський «артобстріл» представник президента у парламенті Юрій Мірошниченко.

– Гей, та чого ви..? Ну і добре, не пускаєте – я з вами тут і лишуся, – «самооборонець» Олесь Доній широко посміхається, натягнувши сильніше вушанку.

Чого вимагають студенти? Щоб парламент не дозволяв вишам підвищувати ціни посеред навчання, не скасовував безкоштовне навчання для заочників та не встановлював до університетів вимогу мати мінімум 6 тисяч студентів.

Через запровадження мінімальної кількості студентів статус Острозької академії з її 2,5 тисячами спудеїв знизиться до коледжу, а Могилянка з 3,5 тисячами балансуватиме на межі.

Один з організаторів студентських протестів Михайло Камєнєв, якого виключили з університету Шевченка, видирається на ліхтарний стовп з гучномовцем:

– Ще ми вимагаємо від міністра освіти не скорочувати держзамовлення на 42 відсотки!

Камєнєва намагаються стягти троє міліціонерів. Студенти не звертають увагу ні на Михайла, ні на його вимогу. А дарма.

Якщо новий закон про вищу освіту, ідеї якого так обурили студентство, лише обговорюється у парламенті, то бюджетних місць у вишах вже цього літа поменшає.

Менше студентів – менше місць

Міністр освіти Дмитро Табачник офіційно повідомив ректорів вишів про скорочення бюджетних місць на 42%. Це означає, що абітурієнти матимуть на 56 тисяч менше можливостей вчитися за рахунок держави.

«Кількість випускників шкіл цього року різко зменшиться – десь на 160 тисяч, – пояснив «Свідомо» міністр. – Ця різниця і складає 42%».

Ми взялися за калькулятор. Минулого року школи закінчили 330 000 школярів. Вступали до вишів на 100 000 більше – 430 000. Держзамовлення на бакалаврів тоді було 132 тисячі. Відповідно, шанс вступити безкоштовно мали 307 з кожної тисячі вступників.

Цього року зі шкільного двору підуть 199 000 учнів. Ще, за прогнозом Українського центру оцінювання якості освіти, вступатиме 71 000 випускників минулих років. (Стільки ж прогнозували і минулого року, а насправді здобувати вищу освіту прийшло 100 тисяч). А бюджетних місць буде 76 тисяч. Тобто, шанс навчатися безкоштовно отримає 281 з 1000 вступників.

І це не останні погані новини для студентів. Відтепер стати спеціалістом та магістром зможуть не всі студенти-бюджетники. Після четвертого курсу виші мають попрощатися з кожним десятим. Шістьом з десяти дозволять стати спеціалістом. І лише три з десяти можуть довчитися до магістра –  тобто, отримати повну вищу освіту з правом викладати.

«З усієї кількості випускників-бакалаврів далі має вчитися 90% з них. 60% – за рівнем спеціаліст. Не більше 30% – за рівнем магістр», – йдеться в листі міністра освіти.

Боїтеся, що в ці 30% не потрапите? Тоді готуйте гроші. В університеті Шевченка магістратура зараз коштує від 5 400 до 30 000 гривень, в університеті імені Гетьмана – майже 12 тисяч, в Національному авіаційному – 6 500 – 17 900 гривень.

Вивчаючи тему скорочень бюджетних місць, «Свідомо» знайшло цікаві факти. Хоча держава скорочує можливість навчатися за свій рахунок, окремі виші отримують окремі гроші. Не менше, ніж минулого року. І їхнє щастя має пояснення.

Гроші за гарну поведінку

У бюджеті на цей рік спеціальне фінансування передбачено лише для чотирьох університетів – трьох столичних та одного Харківського. Це – Національний університет імені Шевченка, Національний авіаційний університет, КПІ і академія Ярослава Мудрого.

На чотирьох вони отримали 1,5 мільярда гривень. 546 мільйонів – для КПІ, 514 – для університету Шевченка, 243 – для НАУ і 145 – академії Ярослава Мудрого. Такі ж суми вони отримали і у 2010-му.

При цьому минулого року університетів зі спецфінансуванням було п’ять. Тоді 23,5 мільйона гривень прописали Острозькій академії. Цьогоріч її викреслили.

Треба зауважити: адміністрація цього вишу виступила проти міністерської ідеї встановити 6-тисячну планку студентів для статусу університету. А ректори університету Шевченка, НАУ, КПІ та академії Ярослава Мудрого навпаки одноголосно підтримують усі дії Дмитра Табачника.

Ректор університету Шевченка Михайло Губерський також очолює Спілку ректорів України. Як тільки Табачника призначили, Губерський зібрав ректорів з усієї України в славетному Червоному корпусі свого університету і захоплено підтримав усі ідеї міністра. З того часу Спілка жодного разу не відхилилася від цієї лінії.

Адміністрація КПІ під час студентської «Антитабачної» кампанії під загрозою відрахувань забороняла студентам виходити на мітинги.  Проректор НАУ Максим Луцький є найбільшим однодумцем міністра у парламентському комітеті з освіти, де зараз фактично грає першу скрипку. Саме за підписом Луцького до парламенту йдуть проекти законів, які втілюють ідеї міністра. Таку ж саму позицію демонструє проректор академії Ярослава Мудрого В’ячеслав Комаров.
Жодної копійки спеціального фінансування цього року не отримає Могилянка. Її президент Сергій Квіт сам закликав студентів протестувати на вулицях проти політики Табачника. Зараз МОН і академія сперечаються про право Могилянки готувати докторів філософії. Квіт ігнорує будь-які заходи, що влаштовує Міносвіти, а Табачник регулярно заявляє про безвідповідальність керманича академії.

Як Квіт поінформував «Свідомо», академії вже повідомили, що цього року на навчання студентів за рахунок держави Могилянка отримає на мільйон гривень менше.

Один з останніх наказів Квіта звучить так: «В зв’язку з фінансовою ситуацією наказую… Всі масові заходи і збори в приміщенні академії після 19 години обмежити. У вихідні і свята обмежувати протягом всього дня».

Після сьомої вечора вікна академії гаснуть – щоб економити електроенергію…

Проект закону «Про вищу освіту», який викликав протести студентів, до парламенту внесли депутати від Партії регіонів Максим Луцький, Олександр Єфремов і Сергій Ківалов, бютівець Олексій Логвиненко, литвинівці Олег Зарубінський та Ігор Шаров і кому-ністка Катерина Самойлик. Голосами членів парламентського комітету з освіти Володимира Личука, Михайла Зубця, Максима Луцького, Віталія Курила (усі Партія регіонів), комуністки Катерини Самойлик і нунсівця Давида Жванії законопроект був таємно від решти членів Комітету і журналістів рекомендований Раді до ухвалення…

Максим ОПАНАСЕНКО, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Нашого слова».

Фото MediaStar

Коментарі закриті.