Після оголошеної перерви друга сесія райради 15 січня завершила своє засідання.

Спочатку авторські висновки, потім відеозвіт про роботу сесії та інтерв’ю з Сергієм Мурованим.

У порядку денному сесії було два питання: обрання заступника голови райради і прийняття рішення про оплату його праці. Прості, банальні питання, але депутати виявилися не в змозі їх вирішити. Чому?

З точки зору автора, тому, що депутати не розуміють і не бажають розуміти того, навіщо люди їх обрали до складу районної ради. Було б правильно голові райради чи комусь з депутатів на початку засідання пояснити це і депутатам, і тим виборцям, котрі переглядатимуть відеозвіт. Що ж, доведеться це робити автору матеріалу.

Головний Закон в статті 5 чітко каже про те, хто в країні господар: “Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування”. Народ. Не партії, не депутати яких будь-яких рівнів чи керівники фракцій, не посадовці, народ.

Що означає “через органи місцевого самоврядування“? Це означає, що депутати не мають права діяти самостійно, виходячи з власних міркувань та особистих інтересів. Депутат – це лише виразник волі виборців.

Так, триклята радянська влада карала на смерть чи концтабори за спробу людей керувати суспільними справами. Так, сьогоднішні люди не готові бути повноцінними господарями власної території і долі. Але що з цього слідує? Що обрані ними депутати можуть займатися казна чим собі на втіху і на задоволення особистих інтересів? Звісно ж, ні. Якщо депутат не є лише виразником волі виборців, то він уже не депутат за своєю суттю, а якесь непорозуміння віджилої радянської влади. І користь від його діяльності буде отримувати тільки він сам, а ніяк не ті, хто його обрав.

Що слідує з викладеного вище? Те, що депутати на сесію мають приходити з чітко з’ясованою волею своїх виборців.

Тепер про те, що і як має відбуватися під час роботи депутатів в раді відповідного рівня. Під час роботи фракцій, комісій, президій і сесійних засідань має відбуватися лише одне – взаємоузгодження волі виборців і оформлення її відповідними рішеннями.

Наступне: апарат, голова, заступник. Для технічного забезпечення діяльності органу місцевого самоврядування існує відповідний апарат. Для організації діяльності ради і керування апаратом депутати обирають голову, котрий потім підбирає і вносить на розгляд сесії кандидатуру свого заступника. Голову обирають для організації, а не для керування. Бо якщо голова керуватиме радою, то навіщо тоді потрібні депутати? В якості кого? Отих, радянського типу маріонеток, котрі були здатні лише на одностайний “одобрямс” єдино вірної вказівки райкому партії?

Для чого потрібен заступник? Для виконання функцій голови у разі його відсутності і для виконання необхідної роботи в складі апарату ради по забезпеченню діяльності ради.

Це так має бути. Але, схоже, не всі це розуміють, не розуміють самої суті народовладдя та самоврядування. Таке враження, що їхнє світосприйняття залишилося на рівні сурогату народовладдя, на рівні сумнозвісних радянських “совєтов”. Воно й не дивно, чверть століття нам знадобилося щоб почати знімати таблички з одіозними назвами, а про зміну світосприйняття на сучасне цивілізоване ще лише починаємо говорити.

Монополія єдиної партії, котра й партією не була в повному розумінні цього слова, була зруйнована давно. Але партій нового типу не виникло. Всі нинішні займаються тим самим, чим раніше займалася компартія, – прагнуть здобути адміністративну владу над людьми. І посаду голови райради вони розцінюють не як посаду організатора діяльності депутатів, а як посаду начальника над депутатами з можливістю приймати рішення в інтересах очільників і членів своєї політичної сили.

Ось чому було таке жорстке змагання за посаду голови райради. Ось чому таке жорстке протистояння в боротьбі за посаду заступника. Не вийшло провести через голосування свого голову, значить, потрібно домогтися, щоб був обраний свій співголова для того, щоб відповідним чином впливати на рішення ради!

Але ж заступник – це не співголова, це лише заступник. І голова – не начальник депутатів, а всього лише організатор їхньої роботи. Так і тільки так може бути, якщо депутати є представниками виборців, а не масовкою від політичної партії для боротьби за її інтереси. Якщо ж депутати своє волевиявлення узгоджують не з народом і не в інтересах народу, тоді саме те й має бути, що ми бачимо. Але від цього жити народу краще не стане, більше того, його життя й далі буде погіршуватися.

Що робити? Тільки одне: силами суспільства ретельно спостерігати за діяльністю ради й аналізувати те, що і як робиться.

От, приміром, процес голосування. Чию волю виконували депутати – виборців чи партійних очільників? Чому на загальноукраїнських виборах абсолютно вся діяльність виборчої комісії ведеться під відеозапис, звісно, окрім безпосередньо самого волевиявлення в кабінці, а в райраді комісія заховалася від журналістів? Що і для чого вони ховали?

Вісім недійсних бюлетенів! І всі по різному, як сказали члени комісії. Це що, раптово інтелект восьми депутатів впав до нуля? Чи вони виконували вказівку партійного керівництва кожному зіпсувати бюлетень по своєму, щоб те партійне керівництво могло проконтролювати їхнє голосування? І чи не заради саме цього оте партійне керівництво саме подалося в лічильну комісію?

Варіантів в українців не зайвих. Або гинути далі, або самим ставати господарями на своїй землі. Ні, своїх і чужих доброзичливців, готових не просто подбати за благо українців, а щще й приплатити їм за такий дозвіл, завжди вистачало. От тільки таке дбання завжди закінчується дуже сумно для самих українців.

До речі, уважні глядачі помітять, що на сесії райради за власною ініціативою почали ходити представники громадськості. Сидять, дивляться. Інші в інтернеті переглядають відеозаписи. Думають, аналізують, оцінюють, роблять висновки. Це сьогодні. А завтра почнуть питати з обранців за їхню діяльність. А там, дивись, на наступних виборах почнуть своє слово казати на підтримку тих, хто реально працює на інтереси людей. Мабуть, отримають відповідну оцінку і ті, котрі слугують інтересам своїх політсил, а не громади.

Ось такі от думки від чергової сесії райради. І думки про те, що відбулося, Сергія Мурованого.

https://youtu.be/ppTf3RlSiB4