dityprog

Запрошення не незвичний захід були розіслані та особисто вручені понад сотні колишніх жителів селища Прогрес. Організатори задумали грандіозну «Зустріч колишніх дітей селища», майже всі відгукнулися, більша частина – приїхали.

Домовилися на «дідах»

– Ідею зібрати колишніх прогресівців разом мені підкинули сестри Лідія та Наталія, – розповіла «Нашому слову» організаторка заходу Любов Петрик. – Ми з родиною з 2002 року мешкаємо у Мені, а з Прогресом і досі нас пов’язує чимало хороших спогадів. Минулого року в Киселівці на «дідах» зустрілися з друзями, знайомими. Поспілкувалися та вирішили, що треба організовувати зустріч. Розумієте, діти з багатоквартирних будинків селища росли одним двором, почувалися майже рідними, от і закортіло побачитися.

Була навіть «гримерка»

І закрутилося. Людей шукали через родичів, знайомих та Інтернет, з останнім дуже допомогли діти. Самі розробили дизайн запрошення, де з одного боку була супутникова карта місцевості із центром у Прогресі, а з іншого – старе шкільне фото.

Не підкачав і чоловік Олександр Віталійович – допомагав Любові Валентинівні в усьому, постійно підтримував, особливо, коли не витримували нерви, задум видавався нездійсненним і хотілося все покинути.

Місцем зустрічі обрали приміщення магазину, який давно не працює. Занедбану будівлю прибрали, облуплені стіни прикрасили плакатами з крилатими висловами про життя, молодість і пам’ять про кращі роки.

Усередині облаштували актову залу на 120 місць, поруч – гримерку для артистів. Навколишню територію розчистили від заростей клену та кропиви, навіть арку пофарбували. Колись покинута місцина набула привітного вигляду.

Італійцям не вистачило квитків

– Багато працювали над підготовкою зустрічі Любов Євченко та Володимир Шарий, – вдячно згадує Любов Валентинівна, – в усьому мені допомагали. Дуже добре до нас поставились і працівники Киселівського Будинку культури: коли дізналися про зустріч, запропонували виступ свого ансамблю та ведучих вечора безкоштовно. Відпрацювали на ура!

На урочисту зустріч прийшло майже півсотні чоловік, хоча до селища приїхало трохи більше. З певних причин із десяток земляків прийти не змогли. Гості прибули з різних куточків України, а також із ближнього зарубіжжя. Відгукнулися люди навіть із Казахстану та Італії, проте приїхати не змогли. Останнім, наприклад, на заваді стала проблема з квитками.

progres

Вчителько моя

Запросили на зустріч і перших вчительок – Лідію Степанівну Уткіну та Надію Степанівну Стоцьку. Жінки хоч і мешкають недалеко, у Киселівці, проте приєднатися до своїх колишніх учнів не змогли через поважний вік та проблеми зі здоров’ям. Ще одна вчителька, Тетяна Никіфорівна Ващенко, на превеликий жаль, не дожила до зустрічі всього лиш рік.

Урочиста програма розбудила у присутніх милі серцю спогади про дитинство та юність. Любов Петрик приготувала сценарій з вітаннями, віршами, подарунками. А колишній житель Прогресу Василь Прокопенко надіслав із Замглаю цілу поему про рідне селище.

– Минулої суботи у Прогресі зібралося чимало яскравих особистостей, – каже Любов Валентинівна. – Приїхали люди з цікавими долями, з багатьох можна брати приклад. Ті, хто випадково проїжджав селищем, дуже дивувалися: звідки у центрі Прогресу назбиралося стільки «крутих» машин?

Своїми враженнями від події поділилася з найближчою газетою і менянка Любов Євченко.

– Гадаю, усі без винятку вдячні організаторам за чудове свято – все було красиво і урочисто. А як цікаво було побачитись! Ми і плакали, і сміялись. Упізнавали одне одного одразу: чоловіки – «копії» своїх батьків, жінки – ті самі дівчата, тільки з дорослими обличчями.

Наша довідка

Селище Прогрес було побудоване на місці колишнього хутора Короськи. Основна забудова селища відбувалася протягом 1953 – 1960 рр. минулого століття. Тоді було побудовано електростанцію, їдальню, клуб, дитячий садок, пожежне депо, механічну майстерню, початкову школу, завод по виробленню торфобрикету, двоповерхові багатоквартирні будинки для працівників та їхніх родин.
За часів розквіту у Прогресі працювали лазня та пральня, було добре налагоджене автобусне сполучення з районним та обласним центрами.
На початку 2000 р. у Прогресі проживало 66 сімей, 140 жителів. Наразі у селищі – 62 мешканці.
За даними Киселівської сільської ради.

Коментарі закриті.