У Макошинській колонії для колишніх співробітників правоохоронних органів 18 жовтня у душовій кімнаті повісився 28-річний Дмитро Лапа. Він був засуджений за спробу зґвалтування і вбивство 19-річної Каті Лось з райцентру Городня.

Це сталося 21 квітня 2011 року. Дівчина працювала адміністратором у місцевому залі гральних автоматів. її обов’язком було впускати клієнтів, збирати гроші, здавати касу. Працювала без трудової книжки. У неї був коханий, Ігор, з яким жили разом.

Знайшов її мертвою 65-річний гравець Петрович з військового містечка. Він вранці приніс борг. Дівчина лежала. На обличчі і пальцях рук виднілися подряпини, відбивалася від нападника. Шия і підборіддя аж багряні, так сильно душив. Були стягнуті штанці. Поряд лежала прокладка. За кілька днів до смерті у неї відкрилася кровотеча. Каті навіть «швидку» викликали. Вона день пробула у лікарні. Ймовірно, душогуб хотів поглумитися. Стяг штанці, та, побачивши прокладку, передумав.

Дмитро ходив грати на автоматах. Саме завдяки цьому його і вирахувала міліція. Знайшли там його паспорт. Певно, залишив у заставу.

Мати Дмитра намагалася його віднадити від гри. Не виходило. Жінка була впевнена — йому пороблено колишньою коханою. Суд визнав Лапу винним і відправив у тюрму. Та не у звичайну зону, а у ментівську. Оскільки Дмитро колись служив прикордонником. Відсидів три роки, і таке сталося.

Офіційна версія — самогубство. За чутками, Дмитро справді сам себе погубив пристрастю до гри. На волі на автоматах. У зоні на картах. На свободі можна було закласти паспорт і з часом принести борг. У тюрмі карточний борг — святе. Не повернув вчасно, отримуй кару. Його і приговорили до страти. На шиї був шнурок.

* * *

Нині в колонії 595 осіб. З них 135 убивць, 90 наркобариг, з них частина наркомани. 47 хабарників, 39 шахраїв, 29 викрадачів автомобілів, 21 ґвалтівник. Четверо сидять за бандитизм. Решта — засуджені за крадіжки, грабежі та інші злочини. 114 з них з вищою освітою. 42 судимі вже не вперше. Найбільше злочинців з Криму — 63 чоловік. З Донецької області — 54.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №44.

Коментарі закриті.