botylizmВ Україні щорічно реєструється біля 120-150 випадків захворювання на ботулізм, з яких майже 5% закінчуються летально.

БОТУЛІЗМ — найтяжче харчове отруєння бактеріального походження. Джерелом бацил ботулізму в основному є травоїдні та інші тварини і їх трупи, іноді людина. З гноєм тварин і випорожненням людини спори збудника заносяться в грунт, звідки потрапляють на овочі, фрукти, бобові, гриби. М’ясопродукти забруднюються вмістом кишечнику, у якому є збудники захворювання, під час забою і розробці туші тварини, або з навколишнього середовища при порушенні технологічного процесу забою тварин та патранні риби. Також збудник проникає в організм через пошкоджені зовнішні покриви (рани).

Більшість випадків ботулізму пов’язані з вживанням інфікованих консервованих харчових продуктів, виготовлених у домашніх умовах з порушенням основних правил стерилізації та зберігання ( м’ясні тушонки, овочеві консерви, солена, в’ялена, копчена риба). Спори збудника надзвичайно стійкі до підвищення температури: витримують 100 0С до 6 годин, 105 0С — 2 години, 120 0С – 30 хвилин.

Ботулотоксин — одна з найсильніших у природі отрут, смертельна доза якої для людини складає усього лише 0,3 мкг, знешкоджується при кип’ятінні протягом 15—20 хвилин.

Значний, також, відсоток потерпілих, які отруїлися від страв, придбаних у місцях несанкціонованої торгівлі (стихійні ринки тощо).

У травні 2016 року від ботулізму померла жителька району після споживання соленої риби власного приготування.

Інкубаційний період при ботулізмі триває від декількох годин до двох – п’яти діб. Хоча перші ознаки можуть з’явитися вже через годину після прийому неякісної їжі. Чим коротший прихований період, тим важчий перебіг хвороби.

Унаслідок ураження центрів мозку переважають нервово-паралітичні явища. Ранніми ознаками захворювання є розширення зіниць, опущення повік, двоїння в очах, відсутність реакції на світло. Пізніше від паралічу м’якого піднебіння, язика, глотки, гортані у хворих розладжується мовлення, утруднене ковтання, дихання. Внаслідок паралічу лицевих м’язів змінюється вираз обличчя хворого. Парези (неповні паралічі) м’язів шлунку і кишечнику призводять до різних порушень рухової функції кишечнику, виникнення стійких запорів. У хворих здутий живіт, вони відчувають сухість у роті і глотці, різкий ріжучий біль у шлунку, виникає виснажлива блювота.

Захворюваність триває 4—8 днів, іноді затягується до 3—4 тижнів. Смерть настає у 20% хворих від паралічу дихання, причому хворий не втрачає притомності.

При ознаках харчового отруєння (нудота і блювота, біль у животі) в комплексі з вираженою м’язовою слабкістю, мовними, зоровими і ковтальними порушеннями, необхідно негайно викликати «швидку допомогу» та до її приїзду промити хворому шлунок. Єдиний ефективний спосіб при лікуванні – введення спеціальної антитоксичної сироватки, чим швидше, тим більший шанс на одужання. Самостійне лікування, зволікання з отриманням специфічної допомоги може призвести до летального результату.

Для того, щоб захистити себе від патогенних збудників та запобігти захворюваності, експертами Всесвітньої організації охорони здоров’я були розроблені 10 “золотих” правил:

1. Вживати безпечні харчові продукти.

Багато харчових продуктів вживають в сирому вигляді, але окремі з них ризиковано вживати без попередньої обробки. Молоко вживайте тільки пастеризоване або кип’ятіть. Не вживайте продуктів з вичерпаним терміном придатності. Продукти, що вживають сирими, ретельно мийте.

2. Правильно готуйте їжу.

Багато сирих продуктів — м’ясо, риба, сире молоко — часто забруднені патогенними мікроорганізмами, що гинуть в процесі термічної обробки.

3. Їжте приготовлену страву негайно.

Коли зварена їжа охолоджується до кімнатної температури, в ній починають активно розмножуватись мікроби. Чим довше вона залишається в такому стані, тим більший ризик отримати харчове отруєння.

4. Правильно зберігати харчові продукти.

Приготовлену їжу зберігати або гарячою 60 0С і більше або холодною 10 0С і нижче. Це важливо знати, якщо зберігати їжу більше 4-5 годин.

5. Піддавайте термічній обробці їжу, що була приготовлена раніше.

Це найкращий засіб захисту від мікробів, що могли розмножитись в їжі під час її зберігання.

6. Виключайте контакт між сирими та готовими харчовими продуктами.

Такого перехресного зараження можна уникнути, коли використовувати різний кухонний інвентар (ножі, дошки для нарізки) для сирої і вареної та смаженої їжі.

7. Частіше мийте руки.

Ретельно мийте руки перед приготуванням та вживанням їжі, особливо, якщо ви сповивали дитину або були в туалеті, а також після оброблення сирих продуктів (м’ясо, риба тощо) та контакту з домашніми улюбленцями. Якщо у вас на руках є інфікована подряпина або інша мікротравма, слід обов’язково ізолювати її (пов’язка, пластир) перш ніж почати готувати їжу.

8. Утримуйте кухню та місця приготування їжі ідеально чистими.

Розглядайте кожен харчовий шматок, крихти чи брудні плями як потенційний резервуар мікробів. Рушники для протирання посуду міняйте кожного дня.

9. Зберігайте їжу захищеною від комах, гризунів та інших тварин.

Тварини часто бувають переносниками патогенних мікроорганізмів. Для надійного захисту продуктів зберігайте їх в щільно закритих контейнерах.

10. Використовуйте тільки чисту воду.

Чиста вода важлива для приготування їжі та пиття, якщо у Вас виникли сумніви по відношенню до якості води – прокип’ятіть її перед використанням.

Дотримуйтесь правил безпеки харчування та будьте здоровими!

Коментарі закриті.