Приголомшливі факти із реалій життя мобілізованих військовослужбовців стали відомі сьогодні під час, здавалось би, звичайної поїздки чернігівських ветеранів-афганців до однієї із військових частин на території нашої області. Воїни-інтернаціоналісти хотіли напутнім словом надихнути призовників перед виходом на бойові позиції, натомість, почули “крик душі”.
Від солдатів та офіцерів протягом майже 2х годин вони вислухали чимало критичних слів на адресу керівництва держави та вищого військового командування, пише “Високий Вал”
За місяць із моменту призову їм так і не виплатили у повному обсязі кошти за службу у війську, гарантовані законом «кредитні канікули» банками не виконуються, а оголошена на 45 днів часткова мобілізація за фактом може тривати і всі 90 діб.
«Сліпі» військові лікарі і таємничі накладні.
Один без нирки, інший без селезінки, третій без пальця на руці: ні, це витримка зі списку, поданого на розгляд комісії із тимчасової втрати працездатності. Це про особовий склад 27 сумського реактивного артилерійського полку, укомплектованого призовниками із Сумщини та Полтавщини.
Побачити на власні очі цих воїнів не вдалося, утім їхні товариші стверджують: такі випадки непоодинокі. Військкомати під час мобілізації не переймалися такою «дрібницею», як перевіркою стану здоров’я призовників. Цей факт яскраво демонструє той безлад та відсутність організації в українському війську, про які піде мова нижче.
Попри проблеми зі здоров’ям у деяких з мобілізованих, вони готові стояти на захисті Батьківщини: більша частина пішла до війська добровольцями.
Утім, як то кажуть, понюхати пороху за місяць служби вони не встигли. Натомість, займалися ремонтом військової техніки(реактивних систем залпового вогню «Ураган»), які пригнали на Чернігівщину із Сум.
Все б нічого, тільки от запчастин до бойових машин держава їм не дала. Солдат Володимир Ігнатенко пригадує, як у перші дні після прибуття усім необхідним їх забезпечували активісти сумського Автомайдану.
Вони привозили запчастини і навіть допомагали із ремонтом техніки, аж поки.. від них не почали вимагати накладні за, по суті, подаровані агрегати.
Коли «дембель» та зарплата?
Загалом, ніхто із призовників не знає, скільки часу ще служитиме Батьківщині. Коли їх забирали до війська, обіцяли: не більше 45 днів, тобто вони повинні повернутися додому за 2 тижні.
Утім, зараз про цю обіцянку вже забули і не говорять точної дати демобілізації. Згідно з законом, цей процес може розтягнутися і на 3 місяці. А тим часом, мобілізованим вже телефонують з роботи і кажуть, що чекати стільки не будуть і коли мине 45 днів їх просто звільнять.
І якщо цю проблему ще можна якось вирішити, вимагаючи від роботодавця дотримання законів, які захищають права мобілізованих, то от у дехто, прослуживши вже місяць, за документами у війську не числився.
Один із призовників показав свій військовий квиток, де військовий комісар не поставив жодної відмітки про його мобілізацію.
Інша обіцянка від вищого військового керівництва – заплатити мобілізованим вчасно і у повному обсязі зарплату також поки що не виконується.
За місяць вони отримали лише трохи більше 100 гривень. На які кошти їм утримувати родини(а більшість чоловіків мають дітей) – невідомо.
Частково їх рятують виплати з місця роботи, утім, як зазначалося вище, і вони скоро можуть припинитися. Як пояснив начальник Регіонального медіа-центру Міноборони у Чернігові Вадим Мисник, затримка із зарплатою пов’язана із особливістю процесу виплати зарплати.
Частина суми за березень – а це від 350 до 1000 гривень, вже надійшла воякам, які служать у Чернігові.
До кінця місяця, обіцяють у Міноборони, усі мобілізовані отримають зарплатню у повному обсязі згідно посадових окладів(приміром, у солдата – це близько 2500 гривень).
І декому із них доведеться витратити чесно зароблене на погашення кредитів. Обіцяні «кредитні канікули» для мобілізованих за фактом перетворюються на кредитну кабалу.
Як розповів заступник начальника 27 реактивного артилерійського полку Дмитро Горб, найчастіше мобілізовані скаржаться на дії банків «Дельта» та «Платінум».
Про вищенаведені факти, каже він, регулярно повідомляє вище військове керівництво, утім як воно реагує на скарги – невідомо.
Вислухавши проблеми призовників, чернігівські ветерани-афганці пообіцяли посприяти у їхньому вирішенні.
Полковник у відставці Олексій Волошко каже: не очікували, що поїздка із метою підняти бойовий дух мобілізованих перетвориться на такий собі «розбір польотів».
Він зазначає: про все, що почули поінформують керівництво Української спілки ветеранів Афганістану. Вони ж намагатимуться донести проблеми пересічного воїна до армійського генералітету.
А тим часом останні колони із вояками 27 реактивного артилерійського полку вже вирушили охороняти кордони України.
