Звісно ж, опублікований на сайті “Нашого слова” допис Леоненка в Facebook лише привід поговорити про речі серйозні.

 

 

Головна проблема, котра турбує автора, це рівень нашої суспільної розумності в царині політико-правових відносин, в царині здатності створити високоосвічених громадян, котрі потім утворять сучасного рівня інтелектуальне суспільство, яке, в свою чергу, створить придатну для забезпечення розвитку та якісного життя народу державу. Тобто, мова йде про крайню необхідність наздогнати сучасний рівень розвитку людства. Навіщо? Бо інакше не вижити. Економічна розруха, безробіття, від’ємна демографія та війна – це все наслідки нашої нерозумності.

Чи зможемо ми стати розумними і таким чином вижити в сучасному світі? Автор не знає, він просто має на те надію і робить все можливе для того. Згадаймо геніальний твір Булгакова “Собаче серце” і те, що професор Преображенський так і не зміг Шарикова розвинути до рівня культурної людини й змушений був повернути йому собаче тіло.

Люди недосконалі. Чи то через перворідний гріх, чи то через те, що в основі нашій дарвінівська мавпа, але недосконалі, не досить розумні. І вся історія розвитку людства є історією наполегливої роботи по розвитку розумності, накопиченню її в культурі. Це людства в цілому. Але на дереві загальнолюдського розвитку періодично деякі гілки всихають та відмирають. Саме такий процес розпочався століття тому в Росії, долучивши до процесу відмирання й Україну.

Те, що радянська влада завдала неймовірної шкоди українцям, знищивши всіх розумних, це зрозуміло, це історія. Трагедія сьогодення полягає в шариковщині українців, нездатності одних і небажанні інших розумнішати, опановувати сучасну суспільно-політичну культуру. Стан справ в країні це підтверджує з надлишком. Відповідно, перед автором стоїть вибір: і далі гинути разом з усім народом, чи спробувати все-таки знайти живі ростки розумності та посприяти їх розвитку.

А для цього потрібно що? Вірно, закцентувати увагу суспільства на даній проблемі. І не тільки раціонально, а й емоційно. Звідси й поширення в інформаційному просторі начебто бажання подати в суд на весь народ України за неправильне голосування, котре веде до дуже руйнівних наслідків.

Звісно ж, якби автор бажав подати таку заяву до суду і подивитися, що з того вийде, він би це зробив. Але мета була інша, змусити виборців хоч трішечки замислитися над відповідальністю за свою суспільно-політичну позицію, зокрема, відповідальність за своє волевиявлення під час виборів.

До речі, ніякий суд не покарає українців за їх голосування так суворо, як тим голосуванням вони карають себе і своїх дітей та онуків.

Автор сподівається, що ті, в кого ще залишилася хоч крапелька адекватності, замисляться хоч трохи про зв’язок між своїм волевиявленням та його наслідками, у всілякому випадку, хоч трохи зменшиться кількість тих, хто любить розповідати що від нас нічого не залежить.

Але, і це цілком закономірно, такі як Василь Миколайович не на жарт стурбувалися: а що буде з ними, якщо зусилля автора принесуть свої позитивні наслідки? Їм то куди з таких солодких керівних посад? Для таких, як Василь Миколайович, розумність виборців означає політичну смерть. Це сьогоднішнім можна навішати піару на вуха і таким чином обратися на високі керівні посади, а з розумними такий номер не пройде.

Тому, моя пропозиція шановній редакції “Нашого слова”: якщо ви почали рекламувати всілякі намагання Василя Миколайовича образити інших, то спробуйте отримати від нього інформацію про те, що він корисного зробив для виборців? І я гарантую, йому нічого буде сказати. Хіба що почне ставити собі в заслугу те, що повернув виборцям частину коштів, котрі вони перед тим сплатили до бюджету.

А щодо обзивання всіх, звісно, окрім своїх однопартійців-радикалів, то дебілами, то шизофреніками, так це якби і не заслуга зовсім, а лише демонстрація культурного рівні голови постійної комісії обласної ради з питань етики.

 

6 коментарів

  1. garry сказав:

    Hidden due to low comment rating. Click here to see.

    Більшості не подобається. А Вам? Thumb up 8 Thumb down 23

    • facebook.com Сергій Трегубенко сказав:

      А чому б зараз не спитати? Він же тут, наскільки я знаю, пише в коментарях під ніком patriot2013. От, для початку, давайте спитаємо Василя Миколайовича, під patriot2013 пише він? Якщо підтвердить, будемо ставити питання далі. Якщо відмовиться, то жодного сенсу його про щось питати немає.

      Більшості не подобається. А Вам? Thumb up 3 Thumb down 23

  2. Hidden due to low comment rating. Click here to see.

    Більшості не подобається. А Вам? Thumb up 3 Thumb down 22

    • facebook.com Сергій Трегубенко сказав:

      Те саме було по дитячих квитках. Пообіцяв, що виділять гроші обласною радою, а потім з’ясувалося, що від нього нічого не залежить. До речі, це не тільки він так чинить, всі радикали з нашого району такі. І ті, котрі до них приєдналися. Система така – локшини людям навішали, ті проголосували, а потім відкликати неможливо.

      Більшості не подобається. А Вам? Thumb up 2 Thumb down 23

  3. Для того, хто робить добрі справи для людей – піаритися не треба, а звітувати тим більше (Нестор зі мною погодиться).

    Дуже сумно і боляче коли хворіють діти, але ще страшніше використання чужого горя для піару здоровенними дядьками.

    Зараз для цього сайту є дуже ключова фігура, яка заполонила собою ввесь простір, являє собою щоденним генератором хороших ідей (забуваючи при цьому про піврайону – бо то на сьогодні ще не виборці). Чому цей дар відкрився так пізно?! На сторінку заходити вже не цікаво. Та і газету передплачувати також.

    Більшості подобається. А Вам? Thumb up 31 Thumb down 0

    • facebook.com Сергій Трегубенко сказав:

      В нинішній ситуації, пані Ніно, в пострадянській, головна добра справа для людей, котру вкрай необхідно зробити, це налагодити придатні для життя норми суспільних взаємовідношень. А для цього загалу необхідно навчитися відрізняти добро від зла. Спочатку навчитися відрізняти, а потім добро зробити нормою життя суспільства, звісно ж, ретельно слідкуючи щоб зло не замаскувалося під добро і не замінило його собою.
      А як навчитися? Тільки обговорюючи, тільки напрацьовуючи, вивіряючи й поширюючи культуру.
      От ви кажете, піаритися не потрібно. Вірно. А я скажу ще більше, потрібно вчитися відрізняти піар від реально добрих справ. Коли люди це вмітимуть робити, то піаритися сенсу не буде, голий піар викликатиме лише презирливе насміхання. Не знаю як для Березного, а для Мени ця тема сьогодні неймовірно актуальна, через діяльність неймовірно талановитих піарщиків від Радикальної партії та їхнього оточення (Примаков, Цигипа, Небера, Гайдукевич). Волієте діяти пропопідями та закликами, пані Ніно? Чудово, спробуйте свої зусилля спрямувати на перерахованих осіб, їх переконайте не піаритися, особливо за рахунок бюджету. Переконаний, вам їх переконати не вдасться. Я ж волію працювати по іншому, робити розумнішими людей, і показувати їм, як їх шиють в дурні піарщики.
      Щодо ж “не звітувати”, то не звітують лише рабовласники перед рабами. А от найняті посадовці зобов’язані звітувати, інакше вони перетворяться з тимчасово найнятих виконавців людської волі в начальників народу, а потім і рабовласників.

      Більшості не подобається. А Вам? Thumb up 2 Thumb down 28