собака-книги-читает-20311164“Що доброго у вашому житті?” – таке опитування мешканців Чернігівщини провів обласний тижневик «Вісник Ч».

46-річна Наталія Адрющенко, фельдшер Швидкої допомоги із селища Добрянка Ріпкинського району, знає секрет щастя. «Я оптимістка, — говорить про себе. — У житті свідомо шукаю тільки хороше. Воно є у житті кожної людини, у різних людей — різне. У мене — діти, усі троє обрали професію, пов’язану з медициною. От поділилася зі мною жінка років тридцяти із Гомеля: «Чоловік не б’є, це уже добре».

Людмила Соколенко, 27 років, продавець, Мена:
— Йшла сьогодні зранку на роботу і думала: як добре, коли не проспав. Починається літо — постійний недосип. Бо, крім основної роботи, ще й на город треба. Батьки у селі, в Лісках. Садимо картоплю, огірки на продаж.
Щодня ставлю будильник на шосту ранку. Вже два місяці працюю у магазині побутової хімії у Мені. З восьмої до восьмої. Два дні через два.
До цього чотири роки була змінним оператором на пошті. їздила по району, підміняла начальників. Важко було. Оце поміняла роботу, в принципі, задоволена. Для мене ця робота — віддушина. Добре, коли клієнти приходять, ти їм чимось допомагаєш, і вони виходять у хорошому настрої.
Наче й здається, що все погано. І ціни ростуть, і війна. Але багато і хороших дрібниць у житті трапляється.
А ще добре, коли гармонія в родині. От ми, наприклад, живемо з цивільним чоловіком чотири роки. Розуміємо один одного, і все у нас добре.

Олександр Савельев, лісничий Красилівського лісництва, Козелецький район:

—Жінка Яна в мене хороша. Одружені два роки. Познайомилися в Красному Чернігівського району, звідки обидва родом. Зустрічалися півтора року. Весілля гуляли з великого кохання, а не через вагітність, як часто буває. З Яною мені надзвичайно пощастило: красуня, розумниця, смачно готує. Як приходжу стомлений з роботи, перш за все відгодовує. І м’ясом, і піцою, й іншими смаколиками.

Юрій Гармай, водій, Леонівка, Семенівський район:
— Зустріч з дружиною. У нас народилися дві доньки. З хлопцями ходили у сусіднє село до дівчат. Так вийшло, що я йшов до однієї дівчини, а познайомився з іншою. Разом майже 19 років. Дружину не ображаю. Взагалі жінок не можна ображати. Бо вони підступні. Все погане пам’ятають. Можуть і помститися.

Марія Ярошенко, студентка Чернігівського національного педагогічного університету ім. Шевченка, Забарівка, Корюківський район:

— Найкраща подія станеться на цьому тижні. Навчаюся на вчителя математики і інформатики. Після екзаменів на четвертому курсі подзвонив декан і сказав, що я вступила на магістратуру, на бюджет. Зраділа дуже. Отримувала підвищену стипендію, 1100 гривень. Грошей у батьків майже не просила. Залишилося захистити магістерську роботу. Якщо здам на відмінно, отримаю червоний диплом. П’ять років його заробляла. Вчителювати подобається, тому і на роботу піду з радістю. У школу, в нашому районі. У селах вільних місць для вчителів вистачає.

Дмитро Муха, вчитель хімії та біологи Боровиківської школи, Чернігівський район:
— З друзями зустрівся, посиділи, поговорили. На дачі навів лад. Збираюся на літературний вечір у кафе «Блин-Chiki» в Чернігові. Удома вже сім років триває ремонт. Робили помалу: шпалери клеїли, підлогу фарбували. Так от, нарешті ремонт підходить до свого завершення.

Коментарі закриті.