budivІз жителями обласного центру найближча газета познайомилася випадково, під час вечірнього відпочинку. Що ж роблять хлопці у Мені та як після роботи відпочивають? Місцева молодь часто скаржиться на скупе дозвілля, тож як у нас живеться гостям?

Ярослав Кривоберець, Ігор Скрипка, Віктор Адаменко та Олександр Лисенко в обідню перерву навідуються
до вольєрів з улюбленими тваринами.
– Добре, що верблюд тут не плюється, – сміються хлопці. – А от пелікан – бешкетник! Недавно у Ярика з-під носа поцупив пляшку солодкої води і випив!

Ярослав, Ігор, Віктор та Олександр працюють на будівництві офісного приміщення у нашому зоопарку, виконують оздоблювальні роботи. Живуть у невеличкому гуртожитку, біля вольєра з бізонами.
– Ми тут вже майже місяць працюємо, раз на два тижні їздимо додому в Чернігів, – розповідають хлопці. – На роботі втомлюємося, тож гульками не надто переймаємось. Нещодавно побували в кафе, ходимо на пляж, тут недалеко. Одного суботнього вечора вирішили відвідати місцеву дискотеку, та якось так трапилося, що «застрягли» у кафе. Потім нам нові менські знайомі пояснили, що на танці краще не рипатися, бо ми надто старі (хлопцям від 20 до 35 років – прим. авт.), та і на неприємності з місцевими можна «нарватися».
Загалом чернігівським «гастарбайтерам»  у нас подобається, кажуть, тут тихо і затишно. І зоопарк наш нічим не гірший за київський. Можна і на тварин подивитися, і «газировки» випити чи морозива з’їсти, і в тирі постріляти.

Коментарі закриті.