DSC_8798Приймальник балонів Надія Рогова герметизує кожну ємність за допомогою термоплівки – така пломба засвідчує, що наповненим балоном ніхто не користувався. Фото автора.

– Чому так довго не везуть газ? – днями питала по телефону у найближчої газети пенсіонерка з Мени. – Я вже стільки електрики напалила, поки готувала на електроплиті!

«Наше слово» поставило питання «що у нас із газом?» за адресою: директору Менської газонаповнювальної станції Василю Коваленку.

– Проблеми зі зрідженим газом сьогодні у нас є, – каже Василь Федорович. – Це пов’язано з перебоями у постачанні. Наша структура є підрозділом «Чернігівгазу», дотаційне блакитне паливо ми купуємо на аукціонах. Газ на торги виставляють вітчизняні підприємства, а видобуток газу в Україні сьогодні скоротився.

Місцева ГНС обслуговує 12 районів нашої області. На поточний місяць там отримали 350 тонн зрідженого газу. За словами Василя Федоровича, це дуже мало. Черга бажаючих купити балон за 133 гривні по району зібралася чимала – з півтисячі чоловік. Одна автомашина-клітка вміщує 40 балонів, усіх бажаючих планують об’їхати днів за десять. Обслуговують населення за списками замовлень, які постійно оновлюються.

– Панікувати не варто, – запевняє Василь Коваленко, – ми робимо все, що від нас залежить, щоб забезпечити людей газом.

Наша довідка

Менську ГНС почали будувати у 1991 році, за задумом, вона мала обслуговувати три області СРСР – Гомельську, Брянську та Чернігівську. З розпадом Союзу будівництво заморозили, відновили у 1997 р.
Наразі на ГНС працює 47 чоловік. Територія станції – 12 гектарів.

Коментарі закриті.