У зв’язку з черговим підвищенням тарифів на водопостачання та водовідведення жителі райцентру, які не мають лічильників, задумалися про їх встановлення. Як показує практика, наявність лічильника води дозволяє значно заощадити кошти. Адже не секрет, що нормативи споживання води часто є завищеними, а іноді перевершують фактичні обсяги споживання у кілька разів. Про тонкощі процедури встановлення вузлів обліку розповів «Нашому слову» голова правління ЗАТ «Менський комунальник» Василь Зима.

Умови диктує закон

– При виконанні всіх робіт ми керуємося Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та цілим рядом інших нормативних документів, – пояснює Василь Юхимович. – Згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України «Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» №190 від 27.06.2008 року вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу. У даному випадку виробник послуг – це ЗАТ «Менський комунальник». До цієї організації слід подати заяву про виготовлення технічних умов на реконструкцію водогону з метою встановлення лічильника у приватному будинку. У квартирі багатоповерхового будинку – про виготовлення технічних умов на встановлення лічильника.

Навіщо реконструкція?

Якщо водопровід будували до 1985 року, найімовірніше, що труби прокладали металеві. Термін їх експлуатації – 15 років, тобто, зараз такі ділянки водопроводу є аварійними. До того ж, за часів Радянського Союзу часто нехтували правилами будівництва, не будували шахтних колодязів на врізці у вуличний водопровід. Зараз без такої споруди воду нікому не підводять, контроль за виконанням усіх вимог дуже суворий.

За наявності шахтного колодязя можна безперешкодно проводити планові ревізії місця врізки. Та й у разі виникнення аварії на ділянці водогону значно легше та менш витратно проводити ремонтні роботи.

Найкраще – за стіною

За законом та згідно з правилами, лічильник можна встановлювати просто у шахтному колодязі на врізці, як було сказано вище, на межі балансової належності мереж виробника та споживача. Але так практично ніхто не робить, адже для зняття показань треба було б щомісяця зазирати до шахти. З одного боку, лічильник має перебувати у зоні видимості контролера, тобто, не глибше, ніж на 70 см. З іншого – у нашій територіальній зоні глибина промерзання ґрунту складає 180 см. До того ж, люди утеплюють шахтні колодязі, щомісяця їх розкривати було б недоцільно. Тому найкраще встановити лічильник одразу за зовнішньою стіною приміщення. Це не суперечить правилам і з нього зручно знімати показання.

Слід пам’ятати, що лічильник має бути:

– сертифікованим для використання в Україні та відповідно повинен мати відтиснення Держстандарту на пломбі;

– випущеним не раніше, ніж за півроку до його встановлення, інакше його повірочний період настане не через чотири роки, як завжди, а раніше, і його перед встановленням доведеться додатково повіряти. Окрім самого лічильника, треба придбати також фільтр, зворотний клапан та кульовий вентиль.

Для того, щоб опломбувати водомір, треба письмово звернутися до свого виконавця (надавача послуг), представники якого повинні опломбувати встановлені лічильники та скласти акт про прийняття їх в експлуатацію в тижневий термін. Опломбовування приладів обліку здійснюється безкоштовно.