Про це мріє 14-річна Тетянка Ступак, котра від народження нічого не чує і не вміє говорити. Нині у дівчинки є шанс стати такою, як усі – київський професор береться подарувати їй слух.  Проте на операцію потрібно 25 тисяч євро. Таких грошей родина не має…

Бабуся дівчинки менянка Ганна Ілляшик, не стримуючи сліз, розповідає про кохану онучку:

– Вона у нас розумниця! Талановита – танцями займається, спортом, у комп’ютері розуміється, а от дав же Господь таку ваду дитині… Ми з нею жестами спілкуємося. Так серце стискається, коли Танюша дає зрозуміти: я хочу чути вас, хочу чути вітер, хлюпотіння дощика. І скільки всього хоче, а не може висловити!

Про те, що з дитиною не все у порядку, Ганна Тихонівна помітила ще тоді, коли маленьку принесли з пологового будинку.

– Дивляся, а вона раптом раз – і повернулася на бік, потім ще раз перекотилася – і мало на підлогу з дивана не впала, – розповідає жінка. –  Я сама двох дітей виростила, розумію, що такого просто не може бути! Дитя хіба у три місяці перевертатися починає, а тут кілька днів від народження.

Далі – більше. Коли Тетянці рік виповнився, рідні зрозуміли: пора дитя везти до спеціалістів, бо воно не сприймає світ на слух, не вимовляє слів. Повезли, поставили у столиці на облік, але 200 тисяч доларів на лікування не мали (тоді так коштувала корекція). Нашкребли на слуховий апарат, от тільки толку від нього не вийшло. Коли Тетянці підійшов час йти до школи, спочатку оформили її до спеціалізованого закладу у Сосниці. А потім бабуся Ганна сказала:

– Ні, везіть дитя до Києва, тут  їй ради не дадуть. Тож батьки дівчинки все покинули – і до столиці. Влаштували Таню у спеціальну школу, самі пішли заробляти, таке-сяке житло надибали. Тоді їм дуже допоміг колишній голова РДА Віктор Олійниченко. Згодом і Ганну Тихонівну забрали – за дитиною потрібен був догляд, адже у школі вона не жила, а лише навчалася. Батькам же потрібно було заробляти на життя, бо в столиці воно недешеве. Бабуся Ганна теж роботу підшукала, позмінно.  Усе мріяла, що колись таки знайде спосіб, аби допомогти онучці.

Біда ж, як кажуть, одна не ходить… Два з половиною роки тому трагічно загинув син Ганни Тихонівни. Їхав на скутері і потрапив під транзитну фуру. Винних мати не шукала – не до того було, увесь світ їй потьмарився. Та й розуміла вбита горем жінка, що дитину не повернеш ні за які гроші, а у покійного сина своїх четверо дітлахів ростуть. Тепер бабуся Ганна живе і для них.

Ганна Ілляшик дуже мріє ро те, що колись її Танюша зможе почути, як бабуся любить її і сказати теплі слова навзаєм. І сподівається, що небайдужі люди відгукнуться на їхню біду, допоможуть фінансово. Доки операція ще може бути результативною…

 

Куди перераховувати  кошти:

ВАТ “Державний ощадний банк України”

МФО 353553

рахунок 29090922201009

код 09353504

отримувач: ТВБВ № 10024/0222

м. Мена

призначення платежу: для зарахування на рахунок №52543 (Ганні Тихонівні Ілляшик).

Коментарі закриті.