У темному – темному лiсi стояла хата на однiй курячiй нiжцi. Там жила бабуся Ягуся, якiй було двiстi дев`яносто девять рокiв. Вона чекала знаменної подiї у своєму життi. У п`ятницю тринадцятого числа їй повинно виповнитися триста рокiв, i бабуся дуже готувалaся.

Вона накрила великий святковий стiл. На ньому було багато рiзних страв: сiк із вовчих ягiд, заливнi п`явки, салат зi свiжої кропиви i багато iнших лiсових страв. Вона запросила на свято своїх сестер i всю лiсову нечисть.

I тут хтось згадав про закляття, яке зберігалося на глибинi тринадцять метрiв пiд хатинкою. Всi разом довго копали i все-таки дiстали той лист. Ось що там було написано : «Коли тобi, Ягусю, виповниться триста рокiв, то твоє життя докорінно змiниться!». Бабусю це дуже здивувало. Що це могло означати?

Але враз Ягуся вiдчула неабияке тепло в серцi. I всi речi вона побачила в iншому свiтi. Все навкруги їй почало здаватися добрим i красивим. Ягусi ще захотілося подiлитися своїм теплом з iншими лiсовими жителями.

Вона полетiла в лiсову школу мистецтв i почала вмовляти директора взяти iї викладачем магiчних наук. Ягуся вирiшила, що саме так вона зможе принести бiльше користi.

У класi, де вона була учителькою, було дуже багато дiтей iї друзiв: синок Змiя Горинича, дочка Кiкiмори болотяної, дочка Мавки лiсовоi, син Солов`я розбiйника. Все ж таки вона навчила iх добру i гарних справ, i сама довела, що може бути доброю. Правильно люди кажуть: «Як добре, що добро завжди перемагає!»

Автор: Юлія Пилипенко, учениця 6-Б класу районної гімназії.

Коментарі закриті.