Родина Прищеп доглядала не тільки за власним господарством, а й за річкою
Спілкуючись з цією мудрою, урівноваженою жінкою, яка добре чує, бачить і акуратно вдягнена, ніколи не скажеш, що зозуля накувала їй 90…
Спілкуючись з цією мудрою, урівноваженою жінкою, яка добре чує, бачить і акуратно вдягнена, ніколи не скажеш, що зозуля накувала їй 90…
У Синявського Будинку культури багата і цікава історія. Треба віддати належне усім колишнім і нинішнім очільникам культосвітнього закладу за збереження унікальних документів, фото, нагород за майже сторічний період існування.
Віра Олексіївна і Михайло Іванович за 50 разом прожитих років виконали основні заповіді буття на землі: посадили сад, звели будинок, народили, виховали і дали путівку в життя п’ятьом дочкам і сину.
У неї немає високих державних нагород і почесних звань. Звичайна українка, за плечима якої життя довжиною у ціле століття, а у худорляві руки навіки вп’ялися трудові мозолі і мудру голову прикрасило благородне срібло.
У цьому селі вже стало традицією 19 вересня, у День визволення Синявки від фашистських загарбників, проводити ще й свята картоплі, сала, борщу… Цього разу було влаштовано свято молока «Біла водиця усім нам для здоров’я пригодиться». Столи у залі Будинку культури аж ломилися від молочних наїдків. На виставці молочних продуктів «Його величність молоко» чого тільки не було – молочні крохмальні галушки[Читати далі……]
У Єліне Щорського району та на території музейно-меморіального комплексу партизанської слави «Лісоград» відбулися заходи з нагоди Дня партизанської слави та Дня ветерана за участю керівництва області, учасників підпільно-партизанського руху. У нашому районі в живих зостався тільки один колишній партизан – 89-річний Григорій Ященко з Березни. З початку війни і до 1994 року він був рядовим, а згодом розвідником і кулеметником[Читати далі……]
Як уже повідомляла найближча газета, у Посольстві Китайської Народної Республіки відбулися урочистості з нагоди 70-річчя Перемоги у війні Опору китайського народу японським загарбникам і у Світовій війні проти фашизму. Подяки та цінні подарунки отримали Михайло Ющенко і Василь Курцев з Мени, Василь Розя з Березни і Микола Пархоменко з Макошине. Решта ж ветеранів не змогли прибути до Посольства за станом[Читати далі……]
Про цю жінку, коли вона працювала дояркою у тодішньому колгоспі «Червоний ударник» (нині ТОВ «Мена – Авангард»), ходили легенди. Невтомна, відповідальна… У жінки не було свого родинного гніздечка, коханого. Та Катерина Сидоренко з цього трагедії не робила. «На все воля Божа», – казала. Жила з матір’ю, яка і город обробляла, і на обійсті господарювала. Син Толя вивчився на прокурора, у[Читати далі……]
Урочистості у Посольстві Китайської Народної Республіки в Україні відбулися з нагоди 70-річчя Перемоги у війні Опору китайського народу японським загарбникам і Світовій війні проти фашизму. До Посольства з’їхалися ветерани з Полтавської, Київської, Сумської, Черкаської, Чернігівської та інших областей. З нашого району поїхали Михайло Ющенко та Василь Курцев з Мени, Василь Розя з Березни та Микола Пархоменко з Макошине. Очолювала делегацію[Читати далі……]
Про життєвий шлях цієї жінки варто книгу написати – з фактами, подіями, історіями, свідком яких вона була упродовж сотні літ. Парасковія Іванівна добре чує, є надзвичайно цікавим і веселим співрозмовником. Голод і війна Народилася Паша на Ріпкинщині, у селі Бурівка у далекому 1915 році у сім’ї бідних, роботящих і добрих батьків. – Згодом наше село стало Городнянського району, – каже[Читати далі……]
Таку назву має книга з історіями про учасників бойових дій Придеснянського краю, які у молоді роки боролися з ворогом. Видання приурочене до 70-річчя визволення України від фашистських окупантів і 70-річчя Перемоги. У книзі надруковано матеріали про 12 учасників бойових дій з Менського району. На жаль, деяким захисникам Вітчизни з Менщини не судилося прочитати про себе – вони відійшли за межу[Читати далі……]
Ірина і в дитинстві, і в юності помітно вирізнялася поміж дівчат-одноліток. Їй нічого не вартувало допомогти мамі на фермі групу корів видоїти чи пайку буряків обробити. А ще Іра і трактором навчилася управляти, і машиною. А на мотоциклі ганяла швидше за вітер. Жіноча доля закинула цю працьовиту і дуже красиву дівчину до Узбекистану. Далека дорога з дому Ірина Хван (таке[Читати далі……]
Щовесни мешканці вулиці Таращанської, що в Мені, традиційно виходять на прибирання так званого болота. Узбіччя асфальтівки, яка проходить через нього і з’єднує вулиці Жукова і Енгельса, сьогодні просто не впізнати. Піонером у впорядкуванні території був Павло Прищепа, нині, на жаль, покійний. Він самотужки і Бабку чистив, і узбіччя асфальтівки засадив вербами та берізками. Нема вже Павла Трифоновича, а пам’ять про[Читати далі……]
У Києві відбувся Всеукраїнський фестиваль «Чарівна гармонь України». Участь у ньому взяв музикант-віртуоз зі Стольного Валентин Журавель – і увійшов до золотої десятки кращих гармоністів України. Валентин Миколайович не вперше бере участь у подібних музичних заходах. З двох всеукраїнських і двох міжнародних фестивалів гармоністів привіз заслужені нагороди – грамоти та цінні подарунки. «Чарівна гармонь України» – цим фестивалем опікувалися деякі[Читати далі……]
Книгозбірня Макошине є однією з найкращих у Менському районі. Багатий книжковий фонд, поставлена належним чином робота з читачами – все це є запорукою того, що бібліотеку і її працівників макошинці люблять і всіляко підтримують. Друзями бібліотека багата Майже одночасно у кінці 80-х років минулого століття у Макошинській бібліотеці стали працювати Вікторія Мідько та Надія Німенко. Перша з них – завідувачем.[Читати далі……]
Відділення зв’язку, що у Жовтневому, ніколи не пасло задніх. Постійно місцеві поштовики були і залишаються у команді лідерів. Нині за рейтингом відділення зв’язку – у п’ятірці кращих. Очолює пошту Жовтневого Валентина Пономарьова. На цій посаді вона близько півтора десятка років. Стверджує, що роботу свою дуже любить і шкодує, що на початку своєї трудової діяльності не обрала саме цей фах. –[Читати далі……]
Їхня родина – звичайна українська сім’я. З городами, худобою-птицею. У селі важко прожити без домашнього господарства, от і Шумські не лінуються, то мають усе своє до столу. Наталя після закінчення школи вивчилася у Сосницькому технікумі бухгалтерського обліку на бухгалтера. За направленням поїхала працювати у село Красне, що в Чернігівському районі. Кохання – то велика сила, оспівана поетами. Так сталося, що[Читати далі……]
Зозуля кує і кує їй літа. Цього року, на початку червня, 99 буде, а через рік, як Бог дасть, і сотенька її вік прикрасить. Марія Семенівна жартує: її Митрофан Петрович на небесах зачекався на неї. Долі і конем не об’їхати Народилася Марія у Макошине, свій перший карбованець заробила у 14 років, працюючи на сінопункті. – Йдемо якось з дівчатами після[Читати далі……]
Уродженець Котички, що за Десною, 85-річний Іван Федоренко нині живе у селі Гришівка на Борзнянщині. Нещодавно відвідав рідні краї, побував і у Червоному Маяку, що по-сусідству з Котичкою. І повідав «Нашому слову» цікаві моменти історії цього мальовничого хутірця. Подарунок тамбовського пана Мабуть, не всі червономаяківці знають, звідки походить історична назва їхнього села – Овчарівка. Це вже за комуністичного режиму на[Читати далі……]
Жителі Лісок з гордістю розповідають про своїх завідувача бібліотеки і директора Будинку культури. Познайомитися з ними вирішило і «Наше слово». Бібліотека іде до читача Валентина Фещенко працює у сільській книгозбірні давно. У Лісках вона народилася і зросла, тож знає кожного жителя села. Валентина Олексіївна має свої підходи до роботи з читачами. Особливо поважного віку. Є такі, що користуються послугами бібліотеки[Читати далі……]