Історію творять особистості, аналізують і переповідають її науковці, але справжні її хранителі — архівісти.

Вони дбайливо, по краплинах, збирають документи, які розповідають правдиву історію про успіхи й невдачі людей та держав. За кілька останніх років історики та архівісти вже встигли назбирати чимало матеріалів про одну з визначних в новітній історії України подій — Революцію Гідності. Буквально на наступному тижні Україна втретє відзначатиме День Гідності та Свободи, про те, яким був шлях українців до цього свята, мовою архівних документів та спогадів очевидців розповідає виставка, що відкрилася в Державному архіві області.

Півсотні світлин, копії друкованих видань та безліч спогадів очевидців подій зими 2013-2014 років — одного з найважчих періодів в новітній історії України. Все це вже історія. Її дбайливо збирали та впорядковували архівісти і співробітники Українського інститут національної пам’яті, а в переддень Дня Гідності та Свободи представили в тематичній експозиції.

Самі ж історики поки що жодних оцінок подіям трирічної давнини не дають, кажуть, надто малий проміжок часу минув для того, щоб робити висновки. Але, збираючи спогади учасників подій на київському Майдані та на чернігівських барикадах, каже співробітник Інституту національної пам’яті Сергій Горобець, проміжні висновки напрошуються самі — Україна знаходиться на самому початку шляху.

Не береться говорити про докорінні зміни і перший заступник голови облдержадміністрації Леонід Сахневич, який з неабиякою цікавістю вивчав представлені в новій експозиції документи та світлини.

Та найважливіше, аби зміни в собі й суспільстві відчули студенти, які стали першими відвідувачами тематичної виставки, адже саме від молоді залежить, чи стане Революція Гідності злітною смугою для України, чи обернеться жорстоким падінням.

Коментарі закриті.