vodaУ 1970-му весняна повінь наробила лиха макошинцям.


За розповідями очевидців, тоді вода стрімко неслася на селище, заливаючи двори, погреби, подекуди – хати. Плавала худоба, господарі рятували добро, а солдати перевозили задесенців, рятували живність і гатили дамбу.

– Ми тоді натерпілися лиха, – згадує жителька Макошине Лідія Бондарець. – Довкола вода була, човнами по вулицях плавали, і так стрімко течією несло! Тут чорноземи споконвіку були, а як чотири десятки років тому водою піску нанесло, то й досі он той пісок. У Миколи Ярини хату залило так, що вода з вікон лилася.

Старожили розповідають, що військовослужбовці спеціальною технікою вивозили худобу у центр селища, людей з-за річки, дамбу гатили. По Десні пливли корови. Човнами доводилося добиратися до стадіону, а вже там можна було пройти далі.

Після того, як вода спала, усім потерпілим довелося ремонти у хатах робити, печі переробляти.
Наразі макошинці, які живуть неподалік від річки, надто не хвилюються в очікуванні весни. Кажуть, такої страшної повені цьогоріч не буде – земля не мерзла. Максимум що прогнозують – паводок, як у 1994-му. Та й Десна поки що мілка. Хіба що велика вода піде з Росії, зі смоленських та брянських лісів…

Коментарі закриті.