Альоні Василенко врятувала життя... телепередачаВона вразила ведучу телепрограми «Я соромлюсь свого тіла» фразою: «Мені сказали, що я ще трохи поживу і помру». До цього лікарі так і не змогли визначитися: один наполягав на «активному нагляді», другий, побачивши знімки, зразу ж запропонував видалити нирку. Надія з’явилася звідти, звідки навіть не чекали…

Невідома біда

Альона Василенко – менянка, тут народилася і виросла.

– Ще колись у дитинстві мала проблеми з ногами, – каже жінка. – Підлікувалася, попередили, що треба уникати переохолод­ження. Але знайшла роботу у Києві, а там доводилося і на холоді працювати. Думала, що у цьому проблема.

Так чи інакше, але Альоні Олександрівні ставало дедалі гірше. Зробила ультразвукову діагностику.

– Дякую нашому менському лікарю УЗ-діагностики Вадиму Олешку, – розповідає Альона. – Саме він першим помітив нелади з моїми нирками і порадив звернутися до спеціалістів.

Чернігів, Київ, Інститут раку, тижні і місяці відчаю. Справа в тому, що у жінки на нирках з’явилися новоутворення, але жоден лікар так і не зміг сказати їй, які саме.

Хтось, Альона вже і не пам’ятає, порадив їй звернутися на телебачення.

Лікарня в телевізорі

«Я соромлюся свого тіла» – так називається проект телеканалу СТБ, покликаний змінити ставлення українців до власного здоров’я і тіла, навчити їх піклуватися про себе. За сюжетом, лікарі-ведучі їдуть у найбільші міста країни в спеціально обладнаному фургоні – мобільному кабінеті лікаря. У ньому вони приймають пацієнтів, безкош­товно консультують, а декого, за їх згодою, направляють на лікування до фахівців.

Усе відбувається на очах телеглядачів. Історія хворого, прибуття в клініку, обстеження, операція, позитивні зміни. На конкретних прикладах розповідається про причини виникнення хвороби, способи лікування і життя людини після одужання.

– Важко було наважитися, я ж не телезірка, – згадує співбесідниця. – Але так хотілося жити. Заради чоловіка і дочки, щоб онуків діждатися.

Альона Олександрівна розповіла ведучій програми свою історію, пройшла обстеження. Підтвердилося найгірше – рак нирок. Якщо видали ці органи – інвалід на все життя, не робити операції – смерть.

Та є Бог на світі: у телепроекті вирішили допомогти менянці, і відправили її до Центру онкології та радіо­хірургії «Кібер-клініка ім. Академіка Ю.Спіженка».

Дивна операція

Це перший центр радіохірургії системи кібер-ніж, що дозволяє видаляти пухлини (менше шести сантиметрів) та метастази без хірургічного втручання із збереженням якості життя.

Проводиться точна діаг­ностика і спеціальний апарат направляє безпосередньо на злоякісне утворення сфокусований промінь високої дози радіації.

– Процедура – менше години, проводиться у спеціальному бункері, – пояснює Альона Василенко. – Кібер-ніж – це такий великий прилад. На час операції надягала спеціальний жилет із надчутливими датчиками. Усього було шість сеансів.

Але, як кажуть, біда не ходить одна. Під час повторного огляду виявили ще й метастаз у зоні переходу спинного мозку у головний: нирки таки встигли перегнати заражені клітини через кров. Довелося проходити ще ряд підготовчих заходів та півгодинний сеанс опромінення.

Зараз жінка ще потребує систематичного догляду, для остаточного висновку лікарів потрібен певний час. Але фахівці запевняють, що її життя вже поза небезпекою.

Коментарі закриті.