зерно«Ми не маємо права забувати, що сьогодні користуємося ресурсом наших майбутніх поколінь, тому й не маємо права залишити по собі спустошену землю». Ці слова Олександра Савченка, директора Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації, стали лейтмотивом брифінгу, що відбувся 2 червня в обласній державній адміністрації з приводу ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, пише газета Чернігівські Відомості.

За його словами, останніми роками в області спостерігається зростання виробництва рослинної продукції, що дуже позитивно саме по собі, адже це і податки, що наповнюють державну та обласну казну, і нові робочі місця. Але ж ця позитивна тенденція має й іншу сторону медалі — нераціональне використання земель та зменшення родючості ґрунту. Великі холдинги, що пришли до нас із півдня, спеціалізуються на вирощуванні соняшнику, що негативно впливає на наші легкі ґрунти, адже ця культура дуже виснажує землю. Спеціаліст пояснив, що існує закріплений постановою КМУ порядок сівозміни культур, якого мають дотримуватися аграрії. Так, наприклад, згідно з цією постановою, соняшник на території поліських областей має займати не більше піввідсотка площ та повертатися на ті ж самі землі не раніше ніж через сім років. Але в нашій області він займає 10% посівних площ. Не додають користі землі й такі культури як кукурудза та рапс, яким зараз надають перевагу аграрії.

За словами Олександра Савченка, держава слідкує за дотриманням сільгоспвиробниками цих правил. Але, на його думку, в чинному законодавстві досі існують прогалини та розбіжності щодо контролю та накладення санкцій на недобросовісних виробників. Наприклад, Департамент агропромислового розвитку законодавці не наділили інспекційними функціями, отже, всі побажання спеціалістів департаменту є лише рекомендаційними, а виконувати їх або ж ні — на совісті аграріїв.

Розбіжності чинного законодавства викликають занепокоєння й у В’ячеслава Смаля, начальника управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області. Очолюване ним управління має наглядові функції за дотриманням законодавства, рекомендацій та правил у цій сфері. Він зазначив, що в минулому році в результаті перевірок було виявлено 133 порушення та притягнуто до відповідальності 67 керівників сільгосппідприємств. Але, на його думку, штрафні санкції в розмірі 340 грн. або навіть 5—8 тисяч грн. для недобросовісних агрохолдингів, що мають мільйонні прибутки, занадто малі. Спеціаліст розповів, що за такі дії в Західній Європі недбайливих аграріїв взагалі позбавляють ліцензій. А в нас на сьогодні виробнику дешевше сплатити штрафи, ніж виконувати рекомендації спеціалістів із підтримання ґрунтів у належному стані.

Повністю з ним згодний і Микола Мукосій, в.о. директора Чернігівської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України». Він розповів, що кожні п’ять років інститут проводить обстеження ґрунтів на предмет їхньої родючості, токсичності та радіаційного забруднення, за результатами чого потім складаються картограми, котрі й доводяться до сільгоспвиробників. Але, за його інформацією, не всі сільгоспвиробники дотримуються розроблених рекомендацій і не вносять необхідну кількість мінеральних добрив, що призводить до окислення ґрунтів. Науковець звернув увагу, що на сьогодні обсяг площ кислих ґрунтів в області вже складає 56%, що дуже непокоїть спеціалістів.

На думку спеціалістів, нам треба наближатися до європейських стандартів, але без зміни на законодавчому рівні тут не обійтися. Отже, слово за депутатами.

Коментарі закриті.