Галина Сипченко – директор центру культури і дозвілля молоді, м. Мена:

– У дитинстві я часто хворіла, тож мене поїли кип’яченим молоком із маслом, смальцем та іншими добавками. Після того я не переношу навіть запаху кип’яченого молока. Та і сирого не люблю. Проте вживаю кефір – зазвичай роблю з нього салат-коктейль, додавши зелень і овочі. Також полюбляю сир.

Володимир СИНИЦЯ – майстер Менського РЕМ, с. Куковичі:

– Маю дві корови, тож купувати магазинне нема потреби. Інша справа – встигнути за два вихідних заготовити корм для своїх корів. Але зусилля того варті.

Тетяна ГРИЩЕНКО – адміністратор приватної стоматологічної клініки, м. Мена:

– Ми вживаємо домашнє, купуємо постійно у однієї жіночки. Молоко добре, ми іноді з нього і домашній сир робимо.

Дмитро СЛЬОЗКА – пенсіонер, с. Бірківка:

– Від власних корів. Годую їх тим кормом, який сам же і заготовив на зиму. Тож у якості сіна, буряків упевнений. З дружиною молоко вживаємо, на молокоприймальний пункт здаємо і онукам даємо.

Лідія ШЕЛЕГ – пенсіонерка, с. Подин:

– Корови давно у мене нема. Кози були, то вживала їхнє молоко, а зараз вже і цих годувальниць не тримаю – не ті літа і не те здоров’я. Звикла без молока, але якщо дуже захочу, то діти з Мени привезуть чи тут, на хуторі, козячого у когось куплю.

Баба Варка, яка любить багато говорити і про все має свою думку:

– Старі, як і малі – без молока ніяк. Маємо з дідом хорошу молоду сусідку, яка тримає корівку. Ото в неї і купуємо молоко, завжди свіже, смачне. Ми бачимо, як вона доглядає за годувальницею, як веде домашнє господарство. Чисте у неї все, доглянуте. Отож і п’ємо молоко від її Ромашки уже багато років без найменшого сумніву.