Справжня людина-оркестр живе у селі Стольне Менського району.

70-річний Валентин Журавель спритно грає на акордеоні, одночасно вибиваючи такт бубнами під ногами та виспівуючи мелодію на глиняному свищику, розповідає “Чеline”. Колоритне звучання доповнюють ще й дзвіночки на шапці, яку музикант змайстрував сам.

«Вони ще й із тональностями, підіграють», — гармоніст Валентин Журавель.

Вправно перебирати клавіші на баяні чоловік навчився самотужки. Музикою марив із дитинства, опановувати інструмент почав у 10-річному віці.

—Богом дано, воно мені снилось, страшенно хотілося грати. Сталося диво, мій зять служив у Ленінграді, він зібрав гроші – привіз гармонь – це було здорово!

Хоч і дивно, але чоловік має диплом вчителя фізкультури, весь час пропрацював у школі. Освіту здобував у білоруському Гродно. Свого часу демонстрував неабиякі успіхи у спорті – став двократним чемпіоном Білорусі з десятиборства. Та, вийшовши на пенсію, Валентин Миколайович розвернув свої музичні таланти на максимум. Став постійним гостем на ярмарках, фестивалях – не тільки місцевого, а й міжнародного масштабу. Кілька років тому увійшов до десятки кращих гармоністів України.

До чергового фестивалю, що проходив у вересні на Житомирщині, готувався серйозно, навіть написав власну польку. Утім, заграти її для публіки не вдалося.

— Жінка тяжко захворіла, не до музики, знаєте…

Але саме дружина й досі неабияк підтримує музиканта.

– Дружина – це компас мій, вона вболіває за це дуже, допомагає, підказує.

Музикант має аж 12 гармоней, кожна звучить по-своєму. Є серед інструментів й унікальний, ручної роботи. Такий тільки у Валентина й один десь у Житомирі.

Музикант-віртуоз зі своїми інструментами відіграв не один десяток весіль, часто такі виступи затягувались на кілька днів. Власний рекорд Валентина – дві години безперервної гри на баяні.

«Це Шоумен із великої літери, людина-оркестр, як я його називаю. Ми з ним познайомились, одразу зійшлись. Потужний господар, дружина хворіє, він сам і в городі, і все встигає, і про музику не забуває», — гончар, друг гармоніста Олег Луцук.

І хоч великого господарства, як раніше, родина вже не тримає, утім, музикант досі порається біля бджіл, розводить кролів і плете кошики з лози. Жителі Стольного таким односельцем не натішаться.

— Грає красиво, слухав би і слухав.

— Він ще й кошики плете, вийде на базар – із людьми ловко спілкується. Чого б його не поважати?

— Якщо чесно, то нормальний мужик.

Окрім того, Валентин Журавель встиг ще й у кіно знятися. Представники української діаспори з Німеччини знімали на Менщині документальний фільм про життя селян, зокрема й про талановитого та самобутнього Валентина Журавля

– І я, і мої друзі працюємо над тим, щоб гармонь в Україні не замовкла.

Коментарі закриті.