Підприємець з Одеської області Олена Чирикова (на знімку зліва) не перший рік продає свій товар у районному Будинку культури, його директор Наталія Підлипська претензій до орендатора не має.


Торгують нині всі, хто не лінивий. Багато чого з промислової групи товарів жителі нашого міста і його гості мають можливість придбати у районному Будинку культури. Хтось мовчки купує, а хтось прискіпується – чи на законних підставах організована там торгівля?

Умови виживання
Не забулися ті недалекі ще часи, коли наші приватні підприємці косо дивилися на заїжджих, котрі пропонували покупцям речі із Туреччини, влаштовували розпродажі. На адресу «чужоземців» іноді таке можна було почути: і зайди, і перехоплювачі покупців і грошей, заброди. Якось минулося, звиклося. І нема уже тих протистоянь заїжджим підприємцям, вони спокійно продають свій товар як на центральному і Троїцькому базарах, так і в районному Будинку культури, центрі культури та дозвілля молоді.

Звісно, багатьом не до вподоби, що установи культури займаються не своєю справою. Замість концертів, дискотек і вистав надають свої приміщення торгашам. І чи на законних підставах?
Ще 24 квітня 2008 року сесія районної ради ухвалила рішення про надання в оренду закладів культури району. Там, зокрема, вказується, що в погодинну оренду установам та закладам, які фінансуються з державного, районного та місцевого бюджетів, суб’єктам підприємницької діяльності можуть надаватися площі в приміщеннях районного Будинку культури, центру культури і дозвілля молоді та централізованої бібліотечної системи для проведення семінарів, круглих столів, днів відкритих дверей, ярмарок вакансій та ярмарок професій, гастрольних виступів, торговельної діяльності та ін. Термін погодинної оренди не може перевищувати п’яти діб.

– З усіма, хто орендує наші приміщення, ми укладаємо договір, – розповідає директор районного Будинку культури Наталія Підлипська. – А по закінченні його дії складаємо акт виконаних робіт, де вказується кількість використаних електроенергії, тепла, води, інші послуги. Гроші орендарі сплачують на спецрахунок районного Будинку культури через банківську установу. Ніякої готівки ми не приймаємо. Орендар пред’являє нам документ про сплату і тільки тоді ми надаємо приміщення у тимчасове використання.

Орендна плата за добу складає 350 гривень.
– Були часи, коли брали по 200 – 250 гри- вень, – додає завідувач відділу культури і туризму РДА Петро Тищенко. – Я нещодавно цікавився у своїх колег, який у них тариф орендної плати. У Козельці, приміром, беруть 500 гривень за добу. Є і 400, 250. Ми ж вибрали середню цифру і затвердили її на раді відділу культури і туризму РДА.

Контролерів вистачає
Пускати за свій поріг підприємців заклади культури стали не з легкого життя. Усім давно відомо, який принцип фінансування культу- ри – залишковий.
– Усі показують пальцями на фасад районного Будинку культури, який він непривабливий, – каже Петро Григорович, – а за які кошти його ремонтувати? Нині діти на канікулах, тож гуртки працюють не на повну потужність, а значить є вільні пло- щі. Чому б не пустити підприємців і не заробити на цьому хоч якусь копійку?
Усіх, хто тимчасово користується приміщеннями закладів культури, ретельно контролюють відповідні служби – пожежна, санітарна, податкова, правоохоронці. Перевіряють наявність документів, що дають право на підприємницьку діяльність, паспорти. Пожежники, приміром, заборонили торгувати на другому поверсі РБК, бо там немає запасного аварійного виходу, тож тепер реалізація товарів іде на першому. До речі, з пожежною службою укладено договір на забезпечення техніки безпеки.

– На щастя, до цього часу нам випадало співпрацювати з орендарями чесними і дисциплінованими, – каже Наталія Кузьмівна. – Вони самі прибирають приміщення, залишають по собі чистоту і порядок.

Гроші на вітер не йдуть
Кошти за оренду приміщень витрачаються, як запевнили у відділі культури і туризму РДА, розумно і економно.
– Частина грошей іде на сценічні костюми і декорації, а ще на придбання канцелярського приладдя, господарського інвентарю, – каже Наталія Підлипська.
– Маємо велику проблему з каналізацією, – додає Петро Тищенко. – Коли будували центр зайнятості, то підрядчики пошкодили каналізацію районного Будинку культури і тепер після щедрого дощу щораз доводиться спецмашиною відкачувати воду з підвальних приміщень. Цю роботу ні-хто нам за «спасибі» не робить – платимо. Намагалися порозумітися з підрядчиками, аби ті ліквідували свої прорахунки, та нічого доброго з того не вийшло. Мали намір на них позов до суду подати. Так і вилітають наші гроші через чужі помилки.

Спромоглися навести лад у туалетних кімнатах і замінити вхідні двері та вікна у фойє першого поверху. Проблеми, які потребують фінансового вирішення, – на кожному кроці. Той же фасад, ґанок…
Заробляє таким чином не тільки наша культура. Пропонують свої приміщення обласний драмтеатр і філармонія, Чернігівський міський Будинок культури, усі районні.
Наталія Підлипська не так давно була у справах у Білорусі – і в них те ж саме. І в Росії культура заробляє як може і як уміє. Такі реалії.

Коментарі закриті.