За колючим дротом

Автор: Раїса МИХАЙЛЕНКО. Фото автора.

Як відомо, засуджені, які відбувають покарання у Менській виправній колонії №91, контингент особливий – колишні судді, міліціонери, працівники СБУ, прокурори. Вони добре знають закони, свої права, тому спілкуватися з ними працівникам колонії іноді доводиться нелегко. А втім, спільну мову знаходять.

«Живу, як у Кремлі»

Так сказав під час бесіди один засуджений.

– Я вдома, як був на волі, щодня м’яса не їв, бо це недешева розкіш. І риби у домашньому меню не було стільки. Тут же триразове харчування задовольняє усіх.

Начальник колонії Микола Плева розповідає:

– Маємо підсобне господарство, де утримуємо 12 голів худоби, свиней, двох коней. Під картоплею цього року було посаджено 70 соток, під овочами – 30. Вирощуємо кабачки, помідори, кріп, огірки, щавель – ці культури не потребують великих затрат і багато часу на обробіток.
Засуджені, з якими довелося спілкуватися під час поїздки до в’язниці, розповідали, що хліб і булочки вони випікають самі. На столі щодня мають не тільки борщі та супи, а й каші – гречану, рисову, горохову, манну, перлову, і обов’язково з м’ясом – курятиною або свининою.

Державний департамент України з питань виконання покарань стабільно фінансує придбання продуктів харчування. Якщо до котрогось із ув’язнених приїздять родичі, то вони зі своїх продуктів можуть щось приготувати. Перелік їх визначено спеціальним розпорядженням департаменту, а кімната з електроплиткою, холодильником і посудом надається.

Засуджені можуть придбати, якщо захочуть, товари у магазині, що на території зони. У ньому є і продукти – усього більше сотні найменувань.

Сучасні санвузли

Цього року у виправній колонії зроблено добрячий ремонт. Приміщення, де живуть засуджені, пофарбовані, коридори – теж, східці обклали кахлем. Стелі у спальних кімнатах – з гіпсокартону.

Санвузли з душовими кабінами – хоч на виставку! Зовсім не відчувається, що у зоні перебувають тільки чоловіки – всюди квіти, неймовірна чистота як на подвір’ї, так і в приміщеннях. Якби мене хто завів у будь-який корпус із зав’язаними очима, а потім їх відкрив, може здатися, що потрапила у санаторій.

Правда, діє дуже жорстка пропускна система – ні паспорта з собою, ні грошей, ні телефону, ні фотоапарату. Усе це забирає черговий, щоб при поверненні із зони віддати.

Підсобні цехи, де засуджені зобов’язані працювати, діють якщо не на повну потужність, то на належну. Ремонт авто, виготовлення виробів із дерева і шлаку – хто на що здатний, там і трудиться.

Менська виправна колонія №91 – постійний учасник конкурсів-оглядів на предмет утримання ув’язнених. Ось нещодавно облаштували кімнати психологічного розвантаження, а раніше – церкву, де ув’язнені мають можливість побути наодинці з Богом, покаятися у своїх гріхах.

***

Як у гостях не добре, а вдома – краще. Хоча в такі гості, як тюрма, відверни, Боже, потрапляти. Хай там хоч і п’ять разів на день годують, і робити не примушують, і золоті унітази поставлять.