Резонанс

Автор: Михайло КАДУШКО, міський голова Мени.

Задум поділитися своїми поглядами про болючі проблеми у діяльності органів місцевого самоврядування, і в першу чергу, міської ради виник давно. А запитання тижня в останньому номері «Нашого слова» – «А що зробили б Ви, доки влада дрімає?» – і думки з цього приводу жителів району та чергова порція SMS спонукали зробити це у найближчому номері газети.

Аналізуючи постійно SMS-повідомлення жителів, які друкує газета, приходиш до висновку, що людей хвилюють безпосередні проблеми їхнього життя, які нам відомі, але їх вирішити не завжди просто. І друге – шляхи їх вирішення, що пропонують читачі, цікаві, але не завжди реальні і законні, а дуже часто далекі від можливостей сільської чи міської ради.

Можливості (фінансові, штатна структура, реальні служби для реагування на ті чи інші порушення законодавства на підлеглих територіях), м’яко кажучи, недостатні. А відверто – мізерні в порівнянні з розвинутою Європою, або навіть із сусідньою Білоруссю. Хтось згадає прислів’я, що поганому танцюристу завжди щось заважає, але щоб гарно танцювати, треба мати добре здоров’я, талант і бажання.

Яке ж «здоров’я» наших органів самоврядування? Судіть і робіть висновки самі. Уточнений 26 вересня 2008 р. на сесії міський бюджет на 2008 рік складає по загальному фонду 5 млн. 294 тис. 519 грн., по спеціальному фонду – 692 тис. 800 грн., разом – 5 млн. 994 тис. 319 грн. З них на утримання тільки дитячих садків – 2 млн. 269 тис. 500 грн., на житлово-комунальне господарство – 732 тис. 108 грн., на дорожнє господарство – 300 тис.  грн., кошти, що передаються до районного бюджету, – 1 млн. 589 тис. 690 грн.

А тепер порівняємо: в німецькому, англійському, французькому місті такому як Мена (12,5 тис. жителів) бюджет складає 38 – 40 млн. євро (орієнтовно 266 млн. грн.). На місто, подібне Мені, в колишній радянській Естонії на дороги на рік виділяється 10 млн. грн.

Про бюджетні можливості сільських рад читачі й самі знають. Хоча в нашій області теж є острівець щастя – смт Батурин Бахмацького району, якому на цей рік виділено з держбюджету 220 млн. грн. на 2,5 тис. жителів.

Тепер відносно штатної структури і реальних служб для реагування на порушення закону. Штатний розпис міської ради має 11 посад, із них – чотири одиниці бухгалтерські і технічні. Тобто реальними проблемами 12,5 тис. жителів міста займаються сім службовців органу місцевого самоврядування. А повноваження міської ради передбачають біля 70 різних напрямків роботи – земельні, природоохоронні, освіта, благоустрій, ЖКГ, торгівельне обслуговування, соціальні та інші.

Протягом року ми видаємо жителям міста близько 10 тис. довідок, 700 рішень виконкому, 500 рішень сесії.  Тому судіть самі, чи вистачає нам часу дрімати.

У цьому році, будучи учасником двох нарад за участю прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, я у своїх виступах ставив питання, про те, що з таким штатом забезпечити якісне обслуговування жителів міста неможливо. Але це питання залишається невирішеним. Вищим посадовцям держави не до наших проблем.

Відносно служб для реагування на правопорушення. Будучи містом районного підпорядкування, Мена не має своїх служб – міліції, екологічної, санепідемічної, архітектури та інших. А шкода.

То які, на наш погляд, шляхи вирішення тих проблем, які ставлять автори SMS та всюдисуща баба Варка по підтриманню чистоти, вивозу сміття, порядку на дорогах, роботи атракціонів і т.д.?

Перше – це подолання правового нігілізму частини населення, яка демократію розуміє, як вседозволеність, а відсутність покарання – як спонукання до незаконних дій. Цей вірус уразив як звичайного хулігана, який не дрімає, ламаючи паркани, обписуючи стіни кіосків, приміщень, плюндруючи пам’ятники на кладовищі, так і частину домовласників, які, складаючи дрова, пісок, солому біля своїх дворів, створюють стихійні смітники, самовільно роблять різні прибудови та здійснюють самозахоплення землі.

Не дрімають і окремі приватні підприємці, які, торгуючи в магазинах, на ринку, замість того, щоб поставити власні контейнери для збору сміття, чи порожню картонну коробку, як це роблять їхні колеги в Чернігові, всі відходи несуть у громадські контейнери, а ринкам залишають після себе купи сміття. Не дрімають власники корів на вулицях Красіна, Щорса, тягаючи їх по пішохідному мостику через річку, який депутати міської ради О.Бреус та М.Білець за рахунок власного часу закінчують ремонтувати. Вартість пиломатеріалів, які придбала міськрада для цього, – близько трьох тис. грн. При середній вазі корови 500 кг не тільки настил, а й металеві конструкції не витримають.

Не дрімає молодь, розстрілюючи нові світильники на площі, які встановлені в квітні 2008 року. Вартість одного – 543 грн.

Навіть не дрімають окремі депутати районної ради, самовільно встановлюючи дорожні знаки та облаштовуючи «лежачих поліцейських». За 15 років моєї роботи на посаді міського голови такого ще не було.

Перепрошую за цей вираз, але, як говорить колишній «директор парламенту» і народний депутат Олександр Волков, у сусідній Білорусі всім цим невсипущим відірвали б те, що заважає поганому танцюристу. До речі, і в Європі, куди ми прагнемо, також.

А що ж у нас? Усі ці неподобства так вивели із себе мудру бабу Варку, що вона звернулася до безсмертного Кобзаря, щоб «вигострить сокиру та й заходиться вже будить»... владу. Але нам тільки цього ще не вистачає! Тому вона відмовилася від такого радикального заходу і пропонує вирішувати проблеми «спільно, не киваючи один на одного». От у цьому я її повністю підтримую. Адже є кому. У нашому районі, як і в інших, є для цього всі необхідні інспекції та служби: міліція, райСЕС, ДАІ, інспектори по виплаті зарплати, дотриманню земельного законодавства, охороні праці, ветеринарії, екології. Цьогоріч з’явився інспектор архітектурно-будівельного контролю. Всі вакансії заповнені. Міська рада готова до співпраці по наведенню ладу в нашому спільному домі.

До речі, 6 жовтня 2008 року, в понеділок, не встигли працівники служби благоустрою прибрати місто після недільної торгівлі та відпочинку молоді, біля 16 години вулиця Леніна від Троїцького базару до сміттєзвалища була буквально завалена залишками картонної тари від печива, цукерок. Зупинився, підняв одну коробку, на якій було прізвище підприємця, зателефонував черговому міліції, щоб ДАІ вжила заходів. Через деякий час вулиця була чиста. Можете, якщо хочете, як говорив Йосип Сталін.

Р.S. Для Ольги Лавської, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, та всіх потенційних спонсорів повідомляємо рахунок, на який можна перерахувати кошти для облаштування ігрових майданчиків для дітей: міськрада, р/р 35429038001887, УДК у Чернігівській обл., м. Чернігів, МФО 853592, код 04061777, на благоустрій міста.