Традиції

Паски у Ніни Федоренко завжди смачні та гарні.//Фото автора.

Задесенський хутір Котичка налічує всього 18 жителів. Усі пенсіонери. Однак вони не тільки працюють на своїх присадибних ділянках, а ще й відзначають свята, в тому числі й Великдень.

Котичанка Ніна Федоренко погодилася розповісти, як готуються і відзначають одне з найбільших релігійних свят її односельці і вона сама.

– Вибілюю хату і всередині, і ззовні. Прибираю оселю так, щоб і комар носа не підточив, – розказує Ніна Миколаївна.

У п’ятницю вона вчиняє паски. О п’ятій ранку вже на ногах. Підходить тісто години до восьмої. Паски у неї виходять солодкі, пишні, білі, пахучі. Рецепт? Будь ласка.

– Щоб вийшло вісім чи дев’ять буханців Великодніх, треба три літри сироватки, 400 грамів дріжджів, 400 грамів маргарину, склянку олії, півлітрову баночку топленої сметани, а ще десять яєчних жовтків збиваю з цукром і додаю до тіста разом з ваніллю, – каже жінка. – Тоді ставлю тісто на теплу піч на годину, нехай підходить. Згодом формую паски – сковорідки, каструлі, кружки – все згодиться. Прикрашаю прісним тістом – виліплюю квіточки, хрести, виноград. У печі буханці сидять годину.

Крашанки хуторяни фарбують тільки цибулинням – фарб не визнають.

Святити Ніна Миколаївна уже багато років підряд дістається до Макошинської церкви. До Великоднього кошика кладе яйця, паску, м’ясо, ковбасу, сирну паску, сіль, пшоно і корінь хріну. Пшоно по приходу додому згодовують курчатам, а хрін висаджують на город, щоб не було на ньому ні пирію, ні осоту.

– Я до церкви добираюся човном, – каже жінка, – маю свого. Беру з собою Галю Чернік і разом долаємо Десну. З усіх наших хуторян тільки п’ятеро можуть посвятити паски самостійно, а то все немічні. Просять і їхні хлібці взяти на освячення. Беремо. А ще деякі мої односельці беруть на освячення курячі, гусячі і свинячі кістки. Потім розкладають їх по хлівах – де хто живе. Існує повір’я, що ні птиця, ні худобина не хворітимуть, якщо свячена кістка лежатиме у її помешканні.

Окраєць паски, принесеної з церкви, ховають за образами у червоному кутку світлиці.

Святкують Великдень хуторяни з розмахом – готують страв багато і різних, ніби на храм. Ходять одне до одного паску куштувати, добра побажати.

Мені від почутого було незрозумілим одне – навіщо нести хрін до церкви, адже навряд чи поможе те від осоту і пирію.

– Корінь хріну дуже глибоко в землі ховається, якщо до нього докопатися, то побачите, що він має форму хреста. А хрін же від усіх болячок помагає, як же не освятити таку рослину? – щиро дивується Ніна Миколаївна.






У Ленінівці гойдалися на орелі

– У нашому селі, як і в інших, люди освячують паски у церкві, потім розговляються зі своїми сім’ями, – розказує сільський голова Ленінівки Валентина Вовк. – У неділю чоловіки сходяться у центрі села, відмічають.

Колись, пам’ятаю, у мальовничих куточках за селом молодь робила на деревах гойдалки. Називалися вони орелі. У неділю ми гойдалися на них, гуляли, співали пісні. Ще у нашій сім’ї збереглася така традиція – коли сідаємо розговлятися, усі мають спочатку скуштувати великодніх яєць, з’їсти хоча б четвертинку. Мій батько казав, що це дає силу і здоров’я.


У Киселівці святять і меняни

– Колись церкви в Киселівці не було, тож на Великдень люди освячували паску в Корюківському районі, – розповідає жителька села, пенсіонерка Антоніна Вахненко. – Зараз же у Великодню ніч у нашій церкві збирається багато люду. На машинах приїжджають, бувають у нас і меняни.

До Великодня, звісно, готуємося заздалегідь. Зазвичай господарі ріжуть поросят, прибирають оселі. Готують паски, крашанки. Не забуваємо про піст, особливо важливо дотримуватися його в останній тиждень – Страсний.