Наші земляки

Автор: Сергій ЛАВСЬКИЙ.
Олексій Силка багато знає про знаменитого родича.//Фото автора.

У 1907 році в США на арені цирку відбувся незвичний поєдинок – з левом змагався всесвітньовідомий борець. Цим сміливцем був наш земляк – блистівчанин Терентій Корень.

Об’їздив увесь світ

Зійшлися суперники у клітці. Леву одягли намордник та подушки на кігті. Але під час боротьби він скинув їх. Зал завмер, усі зрозуміли, що це бій на смерть. Лев кинувся на Терентія, загнав кігті йому під ребра. Але той вистояв, схопив тварину, підняв над собою і кинув на арену. Лев скажено загарчав і більше не піднявся.

Після цього Терентій Савич отримав золоту медаль з написом «Переможцю левів». Загалом він мав дев’ять золотих медалей чемпіона світу та багато інших нагород. Виступав у Парижі, Лондоні, Чикаго, Нью-Йорку, в Росії…

Гирі через хату

Про життя Терентія Кореня розповідає «Нашому слову» його родич, житель хутора Тонка Стольненської сільради Олексій Силка. Раніше Олексій Васильович працював лісником, зараз  перебуває на заслуженому відпочинку. Він береже пам’ять про свого знаменитого родича, постійно шукає нову інформацію. Терентій Корень був дядьком матері Олексія Силки.
Народився Терентій Корінь 1883 року у бідній козацькій родині. Мав 11 братів і сестру. Батько його був невисоким на зріст чоловіком, а  от мати мала могутню статуру.

Удень Терентій працював, як і усі селяни. Але не забував про тренування. Перекидав через хату 16-кілограмові гирі. Разом із братами тягав віз, завантажений дубовими колодами. Любив помірятися силою відразу з кількома старшими парубками.

А вночі Корінь навчався. За словами Олексія Силки, у знаменитого родича було чимало книжок.
Любив Терентій і добрий жарт. Наприклад, клав до сумки дві пудові гирі та давав комусь на вулиці потримати.

Допоміг цирк

У 16 років блистівський богатир відправився на заробітки до Таврійської губернії. Влаштувався у найми до німця. Одного разу хазяїн збирався їхати кудись у справах. Терентій заявив йому, що зможе пересилити коня і утримати віз на місці. Хазяїн зацікавився. Майже півгодини кучер поганяв коняку, проте Корінь вхопив бричку, вгруз у землю, але не дав їй зрушити з місця. За це німець дав йому п’ять рублів, тобто стільки, скільки наймит заробив за рік. Повернувшись додому, Терентій купив січкарню, а згодом – віялку для зерна. Тим і заробляв гроші для своєї сім’ї.

Згодом вирішив поспитати щастя на Далекому Сході. Там придбав магазинчик. Але в той час йшла війна і крамничку зруйнувала бомба. Терентій пішов працювати вантажником у порт. Якраз у тих місцях виступав цирк братів Нікітіних. На одну з вистав потрапив і Терентій. Циркачі запрошували добровольців із залу позмагатися з цирковими богатирями. Корінь визвався і переміг. Директор цирку, оцінивши силу хлопця, забрав його з собою. Так блистівчанин потрапив у великий спорт.

Корова за 45 копійок

Уже будучи знаменитим, він приїжджав до Блистови, допомагав, чим міг, своїй родині. Зокрема, побував на весіллі матері Олексія Силки і подарував молодим 45 копійок. То був найщедріший подарунок, за ці гроші молоде подружжя купило корову.

Терентій одружився, мав двох доньок. Останні роки життя провів у Саратові. Там у нього було три маєтки, у яких він приймав численних друзів з усього світу. Помер Терентій Савич у 1931 році від виразки шлунку. Похований у Саратові.

Після Другої світової війни в Блистову приїжджала його дружина. На той час у сім’ї Олексія Силки були проблеми – влада хотіла забрати одну з двох корів. Але після втручання вдови Кореня Силок залишили у спокої.

У Блистові його іменем названа вулиця. Збереглася хата, у якій жив богатир.