Біда

Автор: Раїса МИХАЙЛЕНКО.

Горе стукає у двері, коли його не чекають. І тоді руйнується все – спокій, усталений ритм життя... Сонце і небо втрачають свої життєдайні кольори для згорьованої родини.

Друзі ледь упізнали

Сім’я Адамчиків у Киселівці шанована – усі чесною працею заробляють собі на хліб і до нього. Павло був меншим сином у батька-матері. Йому виповнилося всього 18. Тепер для цього юнака усе в минулому часі: ходив, працював, сміявся, дружив, кохав і просто жив.

На свято 8 Березня вечірньої пори різко обірвалося молоде життя Павла. На одній з вулиць села на нього наїхав автомобіль. Раптово збив юнака і так же раптово зник. Павло від отриманих травм помер на місці... Аварія так знівечила хлопця, що впізнати його було неможливо.

Через день, 10 березня, Павла Адамчика поховали. Попрощатися з ним прийшло ледь не все село. Було море квітів, вінків, усі друзі його зійшлися...

Спішив до татка

Сергійко Гузь прожив на цім світі зовсім мало – чотири з половиною роки. Як і всі діти його віку, найбільше любив маму і татка. Відвідував дитячий садок імені Гагаріна, жив у Мені.

Ріс хлопчиком допитливим, дружив з усіма дітками своєї групи. Батьки покладали на Сергійка великі і світлі надії – виросте, то помічником буде, опорою на схилі літ.

Березневий вечір, а саме 20 число, не обіцяв ніякої біди. Як завжди у цей час, мама забрала Сергійка з дитсадка. Повертаючись додому по вулиці Жовтневій, неподалік рогу вулиці Артема хлопчик убачив свого татка, який повернувся з відрядження.

Ніби й машин не було тієї хвилини поблизу. Не встиг Сергійко кинутися в дужі батькові обійми, ніби з-під землі з’явилося авто-таксі...

Багато дітей, дорослих проводжали хлопчика опівдні минулої суботи в його останню путь. Блакитного кольору маленька домовина стала його вічною домівкою – без сонця і мами, без неба і татка, без друзів і весни... Його останньої весни.

Нема в світі таких втішливих слів, які б загоїли рани душі і серця батьків від непоправної втрати синочка-сонечка, синочка-орлика, синочка – єдиної радості, втіхи і вже ніколи нездійсненної надії.


Автор: Сергій ЛАВСЬКИЙ.

Загинула велосипедистка

У вівторок у місті сталася ще одна фатальна ДТП. Близько 17 години загинула 70-річна жителька Мени. Менянин, водій легкового автомобіля, збив велосипедистку й утік з місця події. Сталося це на дорозі Мена – Данилівка. Водія вже знайшли, розповів начальник  відділення ДАІ району Юрій Чернотицький.

Буде встановлено обмеження швидкості

По березневих трагічних дорожньо-транспортних пригодах проводиться слідство, в ході якого мають бути визначені причини аварій.

За словами  Юрія Чернотицького, на центральній міській трасі, в районі пожежної частини, обмежать швидкість руху транспорту. Там можна буде їздити не швидше 40 км/год.

Також, можливо, з’явиться пішохідний перехід біля повороту на вулицю Гагаріна. Відповідне звернення працівники ДАІ надіслали до міської ради, говорить Юрій Борисович. На згаданому перехресті знаходяться дитсадок і два магазини.

За словами Юрія Чернотицького, для зменшення кількості ДТП потрібно, щоб водії і пішоходи чітко дотримувалися правил дорожнього руху. Також варто ввести більш жорсткі покарання за порушення правил. Тому що зараз, наприклад, за перевищення швидкості водій має сплатити 8,5 – 17 гривень штрафу. Правила порушують дуже часто.