Охоронець

Автор: Валентина ТИМОШКО, «ГПУ».

70-річний Петро Хороліч з с. Макошине Менського району Чернігівщини пішов на колишній колгоспний двір до напівзруйнованої зерносушарки. Заліз на дах за дерев’яною жердиною, але не втримався і впав.

Мертвого Петра Михайловича знайшов односелець Олександр Ткачик. Але біля тіла сидів пес господаря Рекс і нікого не підпускав.

Коли прийшла дружина покійного Надія Давидівна, вона 40 хвилин не могла відігнати собаку. Рекс гарчав, кидався і вкусив її за ліву руку.

— Рекс — помісь вівчарки та дога, — розповідає жінка. — Живе у нас восьмий рік. Ми навіть його день народження 22 травня справляли.

Щоб відігнати собаку, селяни викликали міліцію. Старший групи дізнання Олексій Чурсін, 41 рік, хотів відігнати тварину пострілами.

Поцілив у голову з пістолета Макарова. Але пес продовжував гавкати. Другий постріл звалив його. Рекса відтягли до ями. Коли тіло Петра Михайловича заносили до ”швидкої”, було чутно собачий гавкіт.

Після того, як люди розійшлися, дружина покійного з сусідкою принесла пса додому. За кілька днів він почав бігати двором. Кулі поцілили йому в ніс.

— Якби потрапили в голову, — зачепили би мозок, і собака помер, — каже завідуючий чернігівського ветеринарного центру ”МЕД” Дмитро Милий, 32 роки. — Від струсу та больового шоку пес знепритомнів. Судячи з убивчої сили пістолета Макарова, скоріше за все кулі пройшли на виліт.

Петра Хороліча поховали наступного дня. З дружиною вони прожили разом 34 роки.