Жах!

Автор: Раїса МИХАЙЛЕНКО.
Діти у лікарні радіють: «А нас скоро в інтернат заберуть, там нас ніхто не битиме!»//Фото автора.

За інформацією головного педіатра району Галини Вербицької, фізичне насильство над дітьми у районі – зовсім не рідкість. Наслідки його вражаючі.

Диванна історія

– Сталося це у січні нинішнього року, – розповідає головний лікар Березнянської райсільлікарні №1 Іван Грицик. – Я того дня був на чергуванні. Близько 22-ої години «швидка» доставила до лікарні 10-місячного хлопчика. Ми надали йому медичну допомогу, встановили діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Назавтра дитині стало гірше, і ми її доставили до обласної дитячої лікарні.

Там малюка оглянули педіатр, хірург і невропатолог. Діагноз березнянських лікарів підтвердився. Він задокументований і зберігається, як і належить, у лікарняній картці дитини.

– Сім’я, де виховується цей хлопчик, неблагополучна, – каже селищний голова Березни Андрій Прядко, – у ній четверо дітей. Батьки то живуть разом, то ні. Днями до мене приходила мати сімейства і просила звільнили її від оплати за перебування дітей у дитсадку.

Як зазначає Іван Грицик, хлопчика з лікарні виписали, однак він знаходиться під постійним наглядом лікарів. Ще головлікар додав, що родину побитого малюка відвідали правоохоронці, складали протокол про цей випадок. Мати дитини змінила попередні показання про те, що її чоловік бив дитину. Мовляв, хлопчик сам упав за диван і забився. Кажуть, «добрі» люди підказали жінці, що треба саме так сказати, бо її чоловік уже був судимий, тож за скоєне понесе більш суворе покарання. Заяву з міліції мати забрала.

Заступник прокурора району Любов Лиходід прокоментувала це так:

– Дитина упала за диван, лікували її у лікарні в Чернігові. Діагноз: бронхіт чи запалення легенів.

Однак є історія хвороби дитини, є і виписка з обласної лікарні, де йдеться зовсім про інший діагноз. Правда, про бронхіт там теж згадується.

Того вечора, коли хлопчика доставили до лікарні, головний лікар Іван Грицик намагався вияснити обставини. Виявляється, мама пішла провести бабусю, яка у них гостювала, а коли повернулася, їй вибігли назустріч діти і сказали, що батько побив малого і закинув його за диван. Мати кинулася до будинку священика, той викликав «швидку».

Нічийні діти

Вони – сестричка і її менший братик – такі гарні дітки. У дитячому відділенні центральної райлікарні, де перебувають майже місяць, їх полюбили за дитячу безпосередність і щирість.

Де їхня мама – не знають. З батьком жити не хочуть, бо він, кажуть діти, б’є їх по голові і обличчю за будь-яку провину. Виховувала дітей бабуся, а це самій щось нездоровиться.

Заступник прокурора району Любов Лиходід каже, що до суду спрямовано подання на позбавлення батьківських прав матері і татка. Дівчинці сім років, хлопчику – п’ять. Коли сестричка була в школі, він не один раз прибігав туди.

– Ми його часто годували шкільними обідами, – каже директор Гусавської школи Наталія Картун.

 Мама цих дітей раніше жила в Чернігові, а з липня ніхто в селі її не бачив. Дочку, яка на той час була з нею, передала автобусом через шкільного кухаря, яка їхала з обласного центру додому.

Сільський голова Локнистого Віктор Сіренко був небагатослівний:

– Ну, п’є батько. Мати хтозна де. Бабуся хотіла стати опікуном... А чому це я маю про це розповідати усьому світові? Кому треба, я вже усе повідомив.

…Якось я у службових справах зайшла до прокуратури. У кабінет заступника прокурора зазирнула дівчина і заявила, що хоче забрати назад заяву стосовно своєї матері, яку сама ж подала на неї. Мати стояла біля дверей мовчки, похнюпивши голову...

– Були повідомлення щодо побиття батьками дітей не лише з Березни, Гусавки, а й Мени, – каже заступник прокурора Любов Лиходід, – однак жодної кримінальної справи ні торік, ні нинішнього року порушено не було.