Усюди б так

Автор: Раїса МИХАЙЛЕНКО.
Усі (!) вулиці у Пам’ять Леніна без калюж і вибоїн. Вечірньої і нічної пори вони освітлюються.


Ні доріг на Чугаївці, ні транспорту міського...//Фото автора.

Доля маленьких сіл нині гірка. Святі Гори, Яськів, Вільне, Охоньчин хутір залишилися без жодної живої душі. Така ж участь чекає Дерепівку, Рожківку, Лазарівку... Але не Пам’ять Леніна. Цей невеличкий населений пункт знаходиться поблизу Мени, й десятка кілометрів не набереться.

Світло не в кінці тунелю

У Пам’ять Леніна з 59 жилих осель у 50-ти встановлені телефони, до кожної хати підведено газ, воду.

Є у селі ще 18 нежилих хат, які хоч сьогодні готові до продажу. А купують житло на дачі та для постійного проживання не лише меняни. Один чоловік із Макіївки, що на Донбасі, вирішив і собі перебратися поближче до лісу, до річки. У Мені придбати дім для нього виявилося дорого, от і купив у селі.

Ціни на хати у Пам’ять Леніна різні. Як сказала секретар виконкому Куковицької сільської ради Ольга Горова, яка, до речі, теж живе у цьому невеличкому селі, хату без газу можна купити за п’ять тисяч гривень, а з газом – до шести. Одну оселю з усіма зручностями власники збули за 20 тисяч гривень.

Люди на хуторі працьовиті і дружні. У кого радість – гуртом її ділять, а горе допомагають побороти теж громадою. Нині у Пам’ять Леніна живе 140 чоловік, 12 з них – школярі, четверо – дошкільнята. Домінуючий статус жителів – пенсіонери.

Є робота, є і пісня

Пам’ять Леніна – село цілком сучасне. Широкі, рівні вулиці, клуб зі знаменитим фольклорним ансамблем, який об’їздив з концертами, як кажуть, і Крим, і Рим. Є два магазини – сільгоспкооперативу «Куковицький» і приватний.

І робота на хуторі є. Працює пилорама, на фермі відгодовуються телята і телички. Хто навчається у школі чи працює в установах і організаціях Кукович, їх щодня відвозить і привозить автобус сільгоспкооперативу.

Виїхати до Макошине, Мени, Чернігова і тих же Кукович безпроблемно – тричі на день курсують рейсові автобуси, маршрутки. У вихідні додається ще один рейс. Свого часу хуторяни прагнули, аби побіля їхнього населеного пункту облаштували зупинку залізничного транспорту – поїзди проходять повз село. Перед черговими виборами були обіцянки кандидатів у депутати. Потім традиційно забули про них, поїзди гуркочуть мимо.

Від Пам’ять Леніна до лісу – рукою подати. А на луг, що поблизу Десни, хуторяни виганяють своїх корів-годувальниць. Випасаючи худобу, поєднують приємне з корисним.

Мені, як журналісту, часто телефонують читачі «Нашого слова» і запитують, чи не продаються хати у Величківці, Феськівці і Пам’ять Леніна. І ніхто не цікавиться житлом на вулицях Нове життя, Артема та інших, що в Мені, у так званому мікрорайоні Чугаївка. Бо ні доріг там, ні водогону, ні транспорту міського... І газ не в кожній хаті.