Є надія

Автор: Олександр НАЗАРЕНКО.
Президент України Віктор Ющенко підписав указ про відзначення 100-річчя з дня народження видатного майстра українського художнього перекладу, відомого громадського діяча Григорія Кочура. Цим документом передбачена низка заходів як загальнодержавного, так і місцевого рівня.

Зокрема, Віктор Ющенко доручив Чернігівській облдержадміністрації вивчити за участю Міністерства культури і туризму України питання щодо спорудження в 2008 році пам’ятника Григорію Кочуру на його батьківщині – у місті Мені. Разом із Міністерством освіти і науки України обласна влада має вжити заходів щодо завершення будівництва загальноосвітньої школи у Мені та розглянути в установленому порядку питання про присвоєння їй імені Григорія Кочура.

Григорій Порфирович Кочур народився 17 листопада 1908 у селі Феськівка. Навчався у Київському інституті народної освіти, викладав у Тираспольському та Вінницькому педінститутах. Разом з дружиною був безпідставно заарештований 1943 року, засуджений до каторжних робіт на шахтах системи ГУЛАГ. Після звільнення (1953 р.) і реабілітації (1962 р.) повернувся в Україну й оселився в місті Ірпінь, під Києвом. Найближчий соратник Максима Рильського, був неформальним лідером українського перекладацького цеху.

Кочур належав до ключових фігур національно-культурного відродження в Україні в 60-і. Його оселя в Ірпені була центром, де збиралася опозиційно налаштована творча інтелігенція. Після першої хвилі арештів серед української інтелігенції в 1965 році Григорій Кочур в числі 139 авторів підписав лист-протест на захист своїх друзів і знайомих.

Усі ці роки Кочур багато і плідно працює, виховуючи нове покоління перекладачів. Його переклади охоплюють 26 століть, починаючи від Архілока (давньогрецька поезія) і закінчуючи сучасними поетами, три континенти (Європа, Америка й Азія), біля 30-ти літератур.

У 70-х Кочур став усе частіше потрапляти до списків тих, кого «розбирали» на різних зборах, попав до «чорних списків», зокрема, за те, що зустрічався з українськими літераторами з-за кордону. За другої хвилі репресій серед української інтелігенції в 1973 році Григорій Кочур був виключений зі Спілки письменників України (СПУ): попри тиск, не дав потрібних КДБ показів проти Євгена Сверстюка.

Тільки 1988 року Григорій Кочур відновлений в СПУ. Він – лауреат премії ім. Максима Рильського за переклади і Державної премії ім. Т.Шевченка за книгу «Друге відлуння».

Помер Григорій Прокопович 15 грудня 1994 року. В Ірпені є музей Григорія Кочура.